Загиблий 19 травня президент Ірану Ебрагім Раїсі, ультраконсервативний ісламський духовний діяч та очікуваний наступник верховного лідера країни аятоли Алі Хаменеї, стояв на чолі країни, яка стала ключовим партнером Росії у її війні проти України, поставляючи Росії військові безпілотники та, ймовірно, балістичні ракети.
Російський президент Володимир Путін назвав Раїсі “видатним політиком”, який зробив “неоцінимий особистий внесок” у розвиток відносин між Росією та Іраном.
“Як справжній друг Росії він зробив неоцінимий особистий внесок у розвиток добросусідських відносин між нашими країнами, докладав великих зусиль для їх виведення на рівень стратегічного партнерства”, - йдеться у заяві Путіна з приводу загибелі президента Ірану в аварії урядового гелікоптера, цитують світові медіа.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав Раїсі та міністра закордонних справ Ірану Госсейна Амір-Абдоллагіана, які разом загинули у катастрофі, “справжніми, надійними друзями нашої країни”.
“Їхня роль у зміцненні взаємовигідного російсько-іранського співробітництва і довірливого партнерства неоціненна”, - зазначив Лавров, слова якого наводить мережа.
За повідомленнями медіа з посиланням на пресслужбу Кремля, російський президент вже зателефонував виконувачу обов’язків президента Ірану Могаммаду Могберу, й під час розмови обидва президенти заявили про “взаємні наміри щодо подальшого зміцнення російсько-іранської взаємодії”.
“Володимир Путін підкреслив, що добре знав і цінував Ебрагіма Раїсі як надійного партнера, який зробив неоціненний особистий внесок у розвиток дружніх відносин між Росією та Іраном”, - також заявили в пресслужбі.
Іран тривалий час постачає Росії військові безпілотники “Шахед”, які вона активно використовує для повітряних ударів по українській інфраструктурі та містах під час війни.
Як повідомило наприкінці лютого агентство Reuters з посиланням на поінформовані джерела, Іран надав Росії близько 400 ракет балістичних ракет класу “земля-земля”, серед яких є ракети малої дальності з сімейства Fateh-110, зокрема Zolfaghar. За словами експертів, ця ракета здатна вражати цілі на відстані від 300 до 700 км.
Видання Politico також нагадує, що європейські офіційні особи минулого місяця також звинуватили Іран у готовності постачати балістичні ракети.
Як пояснює Reuters, термін дії санкцій, накладених Радою Безпеки ООН на експорт Іраном деяких ракет, безпілотників та інших технологій, сплив у жовтні 2023 року. Проте Сполучені Штати та Європейський Союз зберегли санкції, спрямовані проти програми балістичних ракет Ірану. Сам Іран офіційно заперечує постачання зброї Росії.
Ебрагім Раїсі народився у другому за величиною місті Ірану, Мешгеді, 14 грудня 1960 року. Він є сином мусульманського клірика, і походить з родини, яка веде свій родовід від ісламського пророка Могаммеда, повідомляє видання The Washington Post, що позначено чорним тюрбаном, який носив Раїсі.
Як пояснює NPR, він відвідував духовну семінарію з 15 років і брав участь у протестах проти підтримуваного Заходом шаха Ірану, поваленого внаслідок революції 1979 року. Результатом революції стало встановлення в Ірані теократичного режиму під керівництвом аятоли Руголли Гомейні.
Як нагадує мережа NBC News, Раїсі інколи називали “тегеранським м’ясником”, адже він відомий як один з чотирьох прокурорів, які брали участь у так званих “комітетах смерті”, що засудили до смерті тисячі політичних в’язнів у 1988 році після ірано-іракської війни. Організація Human Rights Watch вважає, що тоді було страчено від 2800 до 5000 осіб. Іран ніколи не визнавав цього.
“Я пишаюся тим, що я захисник прав людини, безпеки та комфорту людей як прокурор, де б я не був”, — заявив свого часу Раїсі, слова якого наводить The Washington Post.
Після невдалої спроби здобути посаду президента у 2017 році, аятола Хаменеї призначив Раїсі головою судової системи Ірану. У 2019 році США наклали санкції на Раїсі через порушення прав людини, зокрема його роль у стратах політичних в’язнів у 1988 році.
Раїсі виграв президентські вибори у 2021 році після того, як було дискваліфіковано кандидатів, що могли становити конкуренцію ймовірному наступнику аятоли Хаменеї. Він набрав майже 62% із 28,9 мільйона голосів у виборах є найнижчою явкою в історії Ісламської республіки, нагадує The Washington Post.
У 2022 році новообраний президент Раїсі наказав більш прискіпливо ставитися до одягу жінок. Як зауважує NPR, відповідно до нових настанов було заарештовано молоду курдську жінку, на ім'я Магса Аміні, чия хустка не покривала належним чином її волосся відповідно до іранського закону про “хіджаб і цнотливість”. Аміні померла у в’язниці, що викликало багатомісячні загальнонаціональні протести. Іранська влада вдалася до репресій проти протестувальників, в результаті яких понад 500 людей загинули й понад 22000 були заарештовані.
Що стосується виконувача обов’язків президента Могаммада Могбера, як повідомляє видання The Guardian, його вважають людиною, близькою до аятоли Гаменеї. Могбер став першим віцепрезидентом країни у 2021 році, одночасно з вступом Раїсі на президентський пост.
Могбер входив до іранської делегації, яка відвідала Москву у жовтні 2023 року. Під час тієї зустрічі було ймовірно погоджено постачання іранських ракет класу “земля-земля” Росії та збільшення постачання військових безпілотників, як повідомило агентство Reuters свого часу.
