Польща з великою імовірністю підпише двосторонню безпекову угоду з Україною до саміту НАТО у Вашингтоні 9-11 липня, заявив прем'єр Дональд Туск.
"Я повинен разом із міністром оборони визначити, як ми можемо продовжувати допомагати Україні, але ми не можемо послабити обороноздатність Польщі, - сказав польський прем’єр. - З імовірністю 99% ми підпишемо цю угоду з президентом Зеленським [до саміту НАТО у липні]".
Заяви Туска прозвучали на тлі підписання напередодні безпекових угод між Україною та Європейським Союзом, а також із Литвою та Естонією, про що раніше повідомляв Голос Америки.
Підписання відбулося в контексті саміту ЄС в Брюсселі, на якому лідери блоку мали на меті затвердити кандидатури на ключові посади Євросоюзу після виборів до Європарламенту.
Втім тема підтримки України у її спротиві російській агресії та тема європейської безпеки загалом стали ключовими протягом зустрічі.
"Ми знаємо і розуміємо, що поставлено на карту", - зазначив президент Європейської ради Шарль Мішель у своєму вступному слові перед підписанням безпекової угоди з Україною.
"Ці зобов’язання допоможуть Україні захистити себе, протистояти дестабілізації та стримувати майбутні акти агресії – ще більш конкретний доказ непохитної рішучості ЄС підтримувати Україну у довгостроковій перспективі", – додав Мішель.
Безпекова угода України з ЄС загалом подібна до угод, вже укладених із низкою країн, включно зі США, Великою Британією, Німеччиною, Францією та Японією. Загалом Україна підписала два десятки двосторонніх угод про безпеку.
Вони не є угодами про взаємну оборону, а натомість окреслюють плани ключових країн щодо підтримки України військово, фінансово, гуманітарно та політично протягом декількох років.
У договорі між Україною та Європейським Союзом йдеться про те, що ЄС має намір продовжувати фінансувати постачання зброї Україні, продовжувати тренувати українських військових та активізувати зусилля для зміцнення оборонної промисловості країни.
Втім конкретних зобов'язань щодо нової допомоги з боку ЄС в угоді не вказано. Натомість йдеться про те, що до 2027 року "можна передбачити" подальшу щорічну підтримку України, співмірну з пакетом вартістю у п’ять мільярдів євро на поточний рік.
ЄС також зобов’язався провести консультації з Україною протягом 24 годин у разі "майбутньої агресії" з боку Росії, що відображає норми, закріплені в інших подібних безпекових угодах.
Ідея укладення двосторонніх угод між Україною та ключовими країнами-союзницями Києва виникла під час саміту НАТО 2023 року, адже тоді альянс відмовив Україні у встановленні чітких строків вступу до оборонної організації.
"Документ закріплює багатосторонні довгострокові зобов’язання всіх 27 держав – членів Євросоюзу надавати Україні підтримку в багатьох сферах: військовій, фінансовій, гуманітарній та політичній. Угода також підтверджує, що майбутнє України пов’язане із Європейським Союзом", - зазначив на своїй сторінці в Х президент України Володимир Зеленський.
Водночас під час своєї промови на церемонії підписання Зеленський вказав, що тиск на Росію дотепер був "недостатнім" й закликав ЄС вдатися до "наступних кроків", включно з посиленням протиповітряної оборони України. "Вони нам терміново потрібні на полі бою", - сказав він щодо додаткових засобів ППО.
"Цього ніколи не буває достатньо", - зазначив прем’єр-міністр Бельгії Александр ДеКроо щодо додаткових засобів ППО для України. Бельгія днями завершує своє 6-місячне президентство в ЄС, після чого там головуватиме Угорщина.
"Ми продовжуватимемо працювати краще, більше та швидше", - додав ДеКроо, говорячи про протиповітряну оборону для України.
Тема безпеки самого ЄС також була пріоритетною у дискусіях.
За словами президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, ЄС повинен інвестувати 500 мільярдів євро в оборону протягом наступних 10 років.
Наразі незрозуміло, звідки мають надійти ці кошти. Однак, серед озвучених потенційних варіантів фінансування були внески країн-членів ЄС, доходи самого ЄС, а також спільні запозичення.
"Кілька країн, включаючи Францію та Естонію, виступають за єврооблігації, - заявив агентству AFP неназваний європейський посадовець. - Але Німеччина і Нідерланди проти".
Канцлер Німеччини Олаф Шольц зокрема зазначив, що Європейський Союз не повинен брати участь у фінансуванні закупівель озброєнь або оборонних бюджетів окремих країн. Натомість він має сприяти кращій координації оборонної промисловості.
"Чи хочу я прийняти, щоб суверенні облігації, єврооблігації, використовувалися для фінансування зброї? Чи хочу я запропонувати, щоб бюджет ЄС використовувався для рефінансування національних оборонних бюджетів? Ні. Чи хочу я, щоб ми краще співпрацювали в галузі оборони? Так, у НАТО, а також за підтримки ЄС для промисловості та досліджень", - заявив Шольц.
Країни ЄС збільшили витрати на оборону після незаконної анексії Криму Росією у 2014 році.
За словами фон дер Ляєн, загалом в період з 1999 по 2021 рік ЄС збільшив витрати на оборону на 20%, Китай на 600%, а Росія на 300%. Це відбулося ще до того, як Росія вдерлася в Україну у лютому 2022 року та різко збільшила свої воєнні витрати як наслідок.
Тенденція збільшення оборонних витрат у ЄС прискорилася після вторгнення. За даними оборонного відомства ЄС, у 2022 році країни ЄС витратили на оборону загалом 240 мільярдів євро.
Втім чинний голова європейської дипломатії Жозеп Боррель зазначив: "Ми мало інвестували в нашу оборону, і тепер ми повинні наздогнати втрачений час. Ми повинні зробити великий фінансовий поштовх, щоб збільшити нашу обороноздатність. Це буде непросто".
У статті використано матеріали агентств Reuters та AFP.
