Днями у Фонді Карнегі у Вашингтоні відбулась презентація книги «Помаранчева революція». Видання є аналізом передумов та факторів, як ключових, так і допоміжних, які обумовили перебіг подій грудня 2004 року. Хто стояв за революцією, які сили грали вирішальну роль і чим увійде в історію України Майдан? На ці питання спробували відповісти американські та українські автори книги. Троє співавторів, Андерс Аслунд з Mіжнародного iнституту економіки, Майкл МакФол з Фонду Карнеґі та Надія Дюк з Нацiонального фонду сприяння демократії, - представляли свою роботу вашинтонській аудиторії, а також підсумували політичну ситуацію в Україні в контексті парламентських виборів.
Написана американськими та українськими експертами книга «Помаранчева революція» представляє собою спробу пояснити, чому події грудня 2004 року змінили країну. Чому цього разу вуличні виступи закінчились усуненням старого режиму та відкрили альтернативний шлях майбутнього України.
Презентуючи книгу у Вашингтоні, її троє співавторів, звичайно не утримались від сентиментальних спогадів про помаранчевий Майдан. Водночас вони спробували з'ясувати, якою є Україна понад рік пізніше, напередодні чергового випробування на демократію -- парламентських виборів. Говорить Надiя Дюк:
«Я вітаю ситуацію, коли ми бачимо конкуренцію сил на виборах. Набагато краще не мати єдиного фронту. Вибори повинні бути конкурентними, у них мають брати участь кілька партій. У противному випадку ми ризикуємо втратити демократичний поступ».
Політолог Майкл МакФол конкуренцію кількох політичних партій на парламентських виборах називає демократією у дії, однак, додає він, ця боротьба у східних регіонах країни майже не має місця:
«У центральній та західній Українi йде боротьба за виборців. На сході виборча кампанія майже відсутня. Громадянське суспільство залишається сталим, не відбулося ніякого справжнього прозріння чи лібералізації преси. По суті з часів помаранчевої революції політична система на сході не зазнала ніяких змін.
Багато українців, які підтримували помаранчеву революцію, каже Андерс Аслунд, наступні парламентські вибори сприймають виключно як акт відправлення справедливості та наполягають на відновленні помаранчевої коаліції. Однак такий підхід політолог називає недалекоглядним:
«Йдеться про майбутнє, а не про минуле. І питання сьогодні у виборі між економічним ростом чи економічним розподілом. Експерти, які мають справу з економічною політикою, кажуть, що кращим для економіки країни буде об'єднання Партії регіонів, Нашої України. Соціалістів та Партії Литвина. Комуністи та Блок Тимошенко мають залишитись осторонь».
Втiм співавтор книги, політолог Майкл Мак фол, дотримується протилежної думки:
«Коли я думаю про Тимошенко та її помилки, я бачу скоріш помилки її піарщиків, а не справжню загрозу економіці України. Я б не назвав її політику спробою економічного розподілу. Андерс вважає її політику популізмом та перерозподілом, я називаю це боротьбою з корупцією, але вирішувати будуть українські виборці. І у цьому справжня демократія».
На думку Майкла МакФола, безуспішна спроба помаранчевих утворити коаліцію має під собою глибинні особисті причини:
«Ідеологічні розбіжності тут ні до чого. Я б хотів, щоб проблема була саме у цьому. Але йдеться про глибинні особисті конфлікти, які їм не вдалося подолати. І мене дуже нервує можливість виникнення справжньої урядової нестабільності. Гарні новини - що вибори відбуватимуться в умовах конкуренції. Питання - чи зможуть політичні сили утворити стабільну коаліцію?, -- зазначив МакФол.
