У Сполучених Штатах існує чимало українських газет. Їх кількість значно збільшилась з приїздом четвертої хвилі імміграції. Однак, мабуть жодне видання не має такої глибокої історії, впливу та значення як газета «Свобода». Вона вважається найдовше безперервно друкованою українською газетою у світі. «Свобода» постійно друкується з часу свого заснування 1893 року. Ця газета стала інтелектуальним провідником української громади не лише у США.
Родина Старухів, що мешкає у містечку Александрія, штату Вірджинія, передплачує «Свободу» уже понад 42 роки. «Крім того мої батьки передплачували, Філька батьки», розповідає Арестида Старух. «Так що я виросла з Свободою», каже вона.
Як говорить господар родини Старухів, Теофіль, «Свобода» стала невід`ємною частиною життя його сім’ї. «Вона є зв’язком з українською громадою», - зазначив вiн.
Заснував «Свободу» український священик Григорій Грушка. З метою об’єднати українську, або русинську громаду, як тоді називали себе вихідці з Карпат. Через 113 років редакція «Свободи» продовжує дотримуватися принципів, закладених засновником газети.
Головним редактором «Свободи» сьогондi працює Ірена Яросевич. На запитання про те, на кого розрахована газета вона каже, що «ми пишемо для людини, котра живе в Америці, але має бажання постійно залишатися українцем».
1908 року газету викупив Український Народний Союз, який був створений за інформаційною підтримкою «Свободи» та її тогочасних авторів. Саме завдяки цій організації газета по сьогодні існує і об’єднує українську громаду. За словами президента УНС Стефана Качарая, завдання газети не змінились за 113 років її існування:
«Свобода далі має ту саму мету, освідовлювити людей, українізувати їх. Має мету далі вести політику відносно України, щоб вона була незалежна».
Окрім «Свободи», Український Народний Союз також видає англомовний «Український тижневик». Обидві газети працюють у приміщенні Союзу, який заробляє гроші, продаючи страхування членам української громади. Утримання етнічної газети в умовах жорсткої конкуренції з електронними засобами масової iнформації важка справа, каже скарбник УНС Рома Лісович:
«У нас скрутна справа зараз з газетами. Але ми маємо інакше наставлення до видавництва як якась комерційна установа, яка тільки думає про заробітки».
Як каже головний редактор «Свободи» Ірена Яросевич, над переходом до електронного варiанту в газетi уже думають:
«Ми переходимо на те, що мати постійний вебсайт, щоб вижити. Я передбачаю, що за 15-20 років вирогідність, що буде друкований варіант “Свободи” під сумнівом. Загально газети пропадають. То не є лише “Свобода”. Це е складна справа тепер».
Нинiшнiй наклад «Свободи» - вісім тисяч примірників. Вона друкується щотижня. Розквіт газети був у сімдесяти роках, коли Свобода почала виходити щоденно і друкувалась накладом у сімнадцять тисяч. Тоді УНСоюз мав власну друкарню. Тепер «Свобода» та «Український тижневик» друкуються на стороні. Кошти на друк одна з головних статей витрат. З друкарні газету розсилають поштою по всій Америці. Працівники ж «Свободи» розсилають газету до передплатників в інших країнах світу, серед яких, як каже спiвробiтниця газети Олександра Хмельковська, - Аргентина, Австралія, Канада, Франція, Англія, Польща, Сербія, Словаччина і Україна.
Передплата «Свободи» коштує 55 доларів на рік або сорок п’ять для членів УНС. Окрім головного редактора, у «Свободі» працює три постійні редактори та двоє на півставки. Христина Ференцевич працює у цій газеті понад двадцять років. «Що мене тримає в “Свободі”, - каже вона, - це те, що варто працювати для громади. Можна щось подати, що діється в Україні.
Вихiдець з Черкащини Левко Хмельковський має досвід роботи в українських ЗМІ. У «Свободі» вже вiсiм років:
«Я сам собі і водій і фотограф, ну геть усе. Все сам роблю. Для мене в цьому є інтерес, цікавість, я не від кого не залежу», - каже вiн.
«Свобода» дотримується так званого Харківського правопису 1928 року. Це викликає певне несприйняття поміж читачів останньої хвилі імміграції. У газеті навіть запровадили рубрику «Мова про Мову», аби вирішувати суперечки. Її підготовкою займається мовний редактор Петро Часто:
«Різниця ніби невеличка, але діє звичка людська. Чому парлямент а не парламент? Чому матерiялістичний, а не матерiалiстичний? Ми готові перейти на новий, спільний з Україною правопис, якщо уряд його схвалить нарешті».
За 113 років «Свобода» накопичила унікальний архів. У папках, в яких зберігається газета, на пожовтілих сторінках закарбована вся історія української громади. Окрім самої газети, в редакції “Свободи” зібрані рідкісні рукописи та фотографії. Як розповiдає Ірена Яросевич, «тут є історія наших людей. Практично, фотографії за останні 50 років».
На своїх сторінках «Свобода» висвітлює міжнародні та американські події. Однак, основний акцент ставиться на Україні та українській діаспорі. Передплатники «Свободи» - люди з чітко визначеними поглядами, каже головний редактор газети Ірена Яросевич: «Це людина, котра дбає, любить, корінно любить Україну за те, що вона Україна».
І сьогодні Свобода залишається ідеологічним лідером громади. Як і 113 років тому, вона згуртовує навколо себе українців, які волею долі опинилися на американському континенті.
