28 листопада у латвійській Ризі розпочнеться перший на території колишнього Радянського Союзу саміт НАТО.
На порядку денному лідерів Альянсу будуть такі питання як військовий контингент в Афганістані, нерозповсюдження ядерної зброї, поширення НАТО, енергетична безпека. Подейкують, що у Кремлі уважно спостерігатимуть за подіями на території колишньої радянської імперії.
На думку експертів, саміт у Ризі навряд чи призведе до покращення прохолодних але стабільних відносин між Альянсом та Росією. Після прийняття прибалтійських країн у ряди НАТО два роки тому, про своє бажання приєднатися до цієї організації оголосив і президент України Віктор Ющенко. Кремль також роздратувало рішення Альянсу розпочати інтенсивний діалог з Грузією, президент якої Михаїл Саакашвілі пообіцяв приєднатися до НАТО у 2008 році. Однак, експерти не очікують позитивного рішення у справі Грузії найближчим часом. Як говорить Павло Фелґенгауер, незалежний російський військовий аналітик, чим кращими є відносини НАТО з колишніми республіками СРСР, тим гіршими будуть стосунки альянсу з Росією.
‘‘Особливо для країн близьких до Росії, таких як прибалтійські держави, Польща, Молдова, потенційних членів як Україна та Грузія, та для політиків у країнах альянсу, НАТО - це гарантія позбавлення цих країн російського впливу. Саме тому Росія та НАТО вороги і не можуть мати добрі стосунки. У кращому випадку, вони здатні на прохолодну співпрацю’’, - додає він.
Європейці занепокоєні зростаючою залежністю від російських енергоресурсів. Газпром зараз задовольняє четверту частину газових потреб Європи. За словами Євгена Волка, голови московського офісу фундації Спадщина, проблема енергетичної безпеки також буде розглядатися на саміті.
‘‘Ця проблема також входить у повноваження НАТО. Країни Альянсу зазвичай прагнуть мати різні джерела енергії аби менше залежати від Росії. Це дуже складний фактор, особливо у світлі зростаючих цін на енергію’’.
Останнім часом Росія використовує енергетичну залежність від її ресурсів, аби натиснути на Україну та Грузію. Україні було перекрито газ на початку цього року. Москва стверджує, що це був економічний крок, однак експерти впевнені, що таким чином Кремль висловив своє незадоволення революціями в обох країнах, які привели до влади про-західно налаштованих політиків. Напередодні саміту у Ризі, в Росії знову прозвучали заяви певних політиків із занепокоєннями щодо агресивного характеру альянсу та заклики до керівництва країни вжити заходи для нейтралізації загрози, яку несе за собою розширення НАТО. У Кремлі, кажуть експерти, уважно спостерігатимуть за подіями в Ризі оскільки від рішень, прийнятих альянсом на цій зустрічі, залежить тон стосунків НАТО та Росії у найближчому майбутньому.
