Кілька разів на рік вчені та національне управління з аеронавтики і космосу – НАСА, чия штаб-квартира розташована у Вашингтоні, публікують найновіші відкриття, результати своєї діяльності та плани на майбутнє.
За найновішою інформацією НАСА, магнітне поле Сонця набагато активніше, ніж це вважалося раніше. Зробити знімки стали можливими завдяки місії космічного корабля Ін-О-Дей, назва якого перекладається з японської як “сонячне сяйво”. Ін-О-Дей, який Японія запустила у вересні минулого року, має можливість робити тривале спостереження за Сонцем.
Астрофізик Алан Тайтл так коментує їхні спостереження: ‘‘Ми побачили одну дуже велику пляму на Сонці, а іншу – меншого розміру. У тому місці, де біле магнітне поле виходить із Сонця, а його чорне магнітне поле входить в Сонце, відбувається щось на зразок магнітного урагану’’.
Ця біла пляма на Сонці на 25% більша за діаметр Землі. І кожна сонячна пляма звільняє більше енергії, ніж може бути вироблено всіма станціями на Землі за сотні років. Вчений Леон Голуб розробив інструмент, який дозволяє вимірювати сонячні рентгенівські промені.
Вчений НАСА Леон Голуб зазначає: ‘‘Випромінювання рентгенівських променів починається тоді, коли велика магнітна петля падає вниз, здіймаючи все навколо себе. Цього ніколи раніше не бачили, це – зовсім неочікуване, і наскільки я знаю, неможливе’’.
І наразі цьому феноменові немає пояснення. Вчені кажуть, що вони щоденно отримують знімки та данні з космічного корабля такої якості, яка раніше не була можлива.
На поверхні Сонця відбувається ще один процес, про який раніше не було відомо. Він називається хаотичне динамо і теж, на думку вчених, має якийсь стосунок до магнітного поля, що було знайдено в сонячних плямах.
Астрофізик Алан Тайтл каже: ‘‘З першого ж дня, коли ми отримали ці данні, ми багато в чому поміняли свої погляди. І мені навіть важко залишати свій офіс ввечері, тому що кожного ранку, коли я приходжу в лабораторію, дізнаюся, що за ніч були зроблені нові відкриття. І найбільші сенсації ще попереду’’.
Запуск космічного корабля Ін-О-Дей це – приклад вдалої співпраці між космічними агентствами Японії, США, Великобританії та Європи.
