Місія міжнародних спостерігачів за парламентськими виборами під загрозою зриву. Про це попереджають громадські організації, які протягом багатьох років організовували перебування в Україні іноземців під час виборчих кампаній. Через майнову суперечку вони залишилися без приміщення і документів. Перших спостерігачів, які почали прибувати цього тижня, приймають на вулиці.
Невеликий стіл і комп’ютер встановлені посеред вулиці у самому центрі української столиці. У таких польових умовах зустрічають міжнародних спостерігачів за достроковими парламентськими виборами. Перші з них із Канади і Сполучених Штатів почали прибувати в Україну цього тижня.
Конфлікт розгорівся через кімнату площею майже 30 квадратних метрів, вікна якої виходять на Хрещатик. Українсько-польський форум винаймав їх у Фонду держмайна протягом семи років. Фактично кімнату ділили між собою чотири громадські організації – одна з яких Український конгресовий комітет Америки, пояснює її керівник Вікторія Губська. Саме він приймав тисячі іноземних спостерігачів на декількох останніх українських виборах.
Проблеми почалися, коли Кабмін передав це приміщення Нацраді з питань телебачення і радіомовлення. З нею сподівалися домовитися про продовження орендної угоди, але стосунки не склалися. Пані Губська звинувачує керівництво Нацради у захопленні майна та документів організації. Через це, мовляв, і не встигли підшукати нове приміщення:
“Ми не змогли взяти участь у конкурсі. Тепер за два тижні до початку виборів ми просто залишилися на вулиці”.
Громадські активісти планують прийняти понад 200 спостерігачів. І демонстративно готові працювати на вулиці – під сонцем і дощем. Однак пікети і звернення із президентського Секретаріату поки що не вплинули на позицію Нацради. На Банковій просили дозволити громадським організаціям користуватися кімнатою хоч на час виборчої кампанії.
Вікторія Губська зазначає: “Ну чому через примхи одного чиновника громадські організації повинні підти лише через те, що ми йому, можливо, не подобаємося? Якщо ми тут сім років були, то чому ми повинні підти звідси?”
“Через те, що закінчився термін оренди” – відповідають у Нацраді. Заступник керівника апарату Олександр Чабанов переконує – жодної політики. Просто самим не вистачає місця:
“Фактично у нас за одним столом по двоє працівників сидить”.
В організації понад 200 службовців. На кожного має бути п’ять квадратних метрів площі. А в дійсності – удвічі менше. Чабанов каже – про те, що угоду не продовжуватимуть, орендарів попереджали завчасно, відправили їм десятки листів:
“Ні про що інше не йдеться, як тільки про факт припинення договору оренди. Уявіть собі, що до когось додому прийшли гості, попросилися трохи пожити, їм дозволили, а потім вони кажуть – нам сподобалося і ми нікуди від вас не підемо. І починають спекулювати демократією і іншим начебто перешкоджанням”.
Перед виборами у самої Нацради буде більше роботи. Їй доведеться слідкувати, щоб учасники перегонів і ЗМІ не порушували виборчих законів. А тому не планують ділити дефіцитні площі із будь-якими орендарями. Так само не хочуть поступатися і громадські активісти. Якщо днями конфлікт не залагодять – страждати від непоступливості сторін доведеться спостерігачам. Приїхавши в Україну за тисячі кілометрів своїм коштом, вони можуть і не отримати дозволу перебувати на виборчих дільницях.
Інше за темою
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1