На тижні, що минув, закінчилась естафета територією Сполучених Штатів смолоскипу Голодомору. Ця акція, започаткована Світовим конгресом українців за підтримки Президента України, проводиться у 75 річницю українського Голодомору. Її мета – привернути увагу світу до маловідомої йому трагедії. Загалом вогонь побачать у 33 країнах світу, у тому числі і в Україні. Смолоскип вже побував в Австралії, Канаді та 21 місті США. Останньою його зупинкою у Сполучених Штатах став Вашингтон. Також тут відбулося відкриття виставки “Голодомор 1932-1933-го років в Україні”, підготованої фондом “Україна 3000”.
У Вашингтоні смолоскип зустрічали у бібліотеці Конгресу США. Після вітальних слів, серед інших, Посла України у Вашингтоні Олега Шамшура та заступника Державного секретаря США Поли Добрянські, присутнім зачитали звернення від мера Округу Колумбія Адріана Фенті, сенаторів Гілларі Клінтон та Джона МакКейна, а також від Конгресмена Лінкольна Діаз-Балларта.
У своєму зверненні голова американської столиці оголосив 30 травня 2008-го року Днем пам’яті Голодомору в Україні та закликав мешканців міста більше дізнатися про цю трагедію. І чимало американців його дослухалися: на лекції історика Станіслава Кульчицького, присвяченій Голодомору, зібралась рекордна кількість слухачів. Були тут і ті, хто пережив цю трагедію. Марія Галич-Дуткевич переїхала до США після війни:
“Це дуже-дуже важливо, щоб ми згадувати і дали цілому світу знати, що Сталін зробив, що комуністи зробили”.
Тетяна Павлічка з Чернігівської області, яка зараз мешкає у Філадельфії, виступала зі своїми свідченнями про Голодомор у Конгресі ще у 1986-му році:
“Люди їли своїх дітей, людей, яких ловили на вулиці, кого могли. На той час не було вже ані кота, ані птаха, ані собаки, нічого живого, що можна їсти. Школи в 33-му році взимку вже цілком закрилися. Вже не могли діти ані дійти до школи з голоду. Як оголосили, що дітям будуть давати обіди у школі, то з’явилися у школі із чотирьох класів зробили один клас. Ми вже більшість своїх ровесників не побачили на той час, але не можна було нічого говорити”.
Мешканка Вашингтону Емілі Соломон каже, що ніколи раніше не чула про цю трагедію:
“Це дуже сумна подія. Важко в це повірити. Подібні трагедії відбуваються і зараз, наприклад в Дарфурі, наша відповідальність щось робити, щоб такого не повторювалося”.
Посол України Олег Шамшур вважає, що проведення цієї та інших акції вшанування жертв Голодомору потрібно українцям, аби пам’ятати та розуміти свою історію. Але правда про Голодомор потрібна і світові:
“Як свідчать події недавнього часу, і що відбувається зараз в різних кутках світу, свідчить про те, що уроки Голодомору треба засвоїти. Всі ми маємо реагувати на порушення прав людини, геноцид, маємо робити все можливо, щоб це не повернулося. Ось для цього потрібне відзначення пам’яті Голодомору”.
Естафету ходи смолоскипу та акцій із вшанування пам’яті жертв Голодомору у Сполучених Штатах перебрали країни Латинської Америки.
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1