У понеділок в Конгресі провалилося голосування щодо плану запровадження надзвичайних заходів із стабілізації економіки, запропонованого минулого тижня Адміністрацією Буша, вартістю щонайменше у 700 мільярдів доларів. І це – не зважаючи на майже безперервні переговори між Адміністрацією Буша та конгресменами від обох партій, що тривали протягом останніх двох тижнів. В неділю ввечері представники уряду та Конгресу заявляли, що таки знайшли компроміс і в понеділок будуть готові проголосувати за цей план.
Парламентарі та чиновники не лише два тижні поспіль працювали без вихідних, але і провели на роботі ніч з неділі на понеділок. Спікер Палати передставників Ненсі Пелосі забрала у своїх співробітників мобільні телефони, аби запобігти витоку інформації. А в неділю з ранку для виснаженого міністра фінансів Генрі Полсона, якому вже за 60, навіть довелося викликати лікаря. Однак ця напружена праця очікуваних результатів не принесла.
Попередньо демократи та республіканці досягли згоди щодо законопроекту, мета якого – відвернути економічну катастрофу шляхом викупу у банків проблемних іпотечних боргів. Це мало дати фінансовим установам можливість продовжувати видавати кредити. У процесі досягнення компромісу були додані наступні умови. Створення двопартійної ради із спостереження за виконанням плану працівниками Міністерства фінансів. Звітування Мінфінансів перед Конгресом про використання кожних 50 мільярдів доларів. Встановлення граничної межі на зарплати та компенсації керівників банків, борги яких викуповує уряд. Також план мав би надати певну допомогу власникам житла, які опинилися на порозі банкрутства і втрати свого помешкання.
Економісти здебільшого погоджуються із необхідністю запровадження цих надзвичайних заходів. Однак чимало занепокоєння викликає обсяг влади, який отримує Мінфін. Критики кажуть, що буде важко визначити який іпотечний кредит рятувати, а який – ні, і як встановлюватиметься ціна.
До того ж не всі експерти переконані, що міністерство має достатньо кваліфікованих кадрів для подібної роботи. Аналітик економічної політики Енн Матіас каже, якщо чиновники з цією роботою впораються, то міністерство і бюджет країни можуть в результаті виграти:
«Можливо, що інвестиційне портфоліо, яке отримує уряд, з часом зросте у вартості і уряд може в кінці-кінців навіть заробити на цьому гроші».
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1