Переговори щодо кліматичних змін на планеті, які проходять у Копенгагені, кілька днів тому зайшли у глухий кут, коли представники бідних націй залишили залу засідань. Вони звинуватили розвинуті країни в тому, що ті не роблять достатньо для зменшення викидів парникових газів в атмосферу і перекладають основну роботу на країни, що розвиваються. А організатором цього демаршу стала найбідніша країна Південної Америки. Взагалі деякі з найпромовистих прикладів глобального потепління можна зустріти в багатьох убогих країнах.
На висоті п’яти тисяч метрів над рівнем моря кліматичні зміни можна побачити зблизька. Ще донедавна гірськолижний курорт Чакалтая в Болівії вважався найвищим у світі. Роні Ібата почав їздити сюди ще будучи дитиною – у 1962 році, і нині дуже розчарований тим, що відбувається.
«Тут вже нічого немає. Це кінець», – каже він.
Протягом кількох десятиліть гори зовсім змінилися. До 1994 року льодовик залишився лише на вершині. А у 2005-му його практично вже не видно. Останні залишки колись кількасотметрової льодової шапки розтанули буквально кілька тижнів тому. Середня температура в районі адміністративної столиці Болівії – міста Ла-Пас, за останні 30 років підвищилася на три градуси і це дуже багато. Науковці передрікають, що вже в найближчі два десятиліття сніг зникне на більшості цих гірських вершин. А разом з ним зникне вода для зрошування місцевих ферм і роботи гідроелектростанції. Питна вода в Болівії вже зараз є таким цінним ресурсом, що його часто тримаю за замком.
Схожа ситуація спостерігається в деяких країнах Африки а також в районі Евересту. Всі ці факти і стали причиною того, що делегати від бідних країн вийшли із зали засідань під час кліматичної конференції у Копенгагені. Президент Болівії Ево Моралес вважає, що розвинуті країни повинні виділити кошти бідним націям, щоби ті могли боротися з кризою, до створення якої вони не причетні. Болівія сьогодні може прожити і без лижних курортів, але вона не зможе прожити без води.
