Стаття є перекладом матеріалу Російської служби Голосу Америки.
В Україні під егідою Міжнародного Кримінального суду ООН працює Трансатлантична спільна слідча комісія, у складі якої – криміналісти зі США, Великобританії, Євросоюзу та України. Вони зайняті збором доказів та свідчень про ймовірні воєнні злочини російських військових на українській території.
Клінт Вільямсон, старший науковий співробітник Інституту Маккейна при Університеті штату Арізона, упевнений, що можливо висунути звинувачення проти президента Путіна та його генералів у причетності до воєнних злочинів в Україні. Проте побачити їх на лаві підсудних у Гаазькому трибуналі буде непросто:
«Очевидно, Путін відчував, що він всесильний і досить захищений, і ніколи не зіткнеться з якоюсь формою правосуддя. Можливо, що в довгостроковій перспективі це так, але, зрештою, він набуде статусу парії, який приліпиться до нього ще сильніше, якщо йому висунуть звинувачення».
Вільямсон очолює американську групу у складі Трансатлантичної спільної слідчої комісії. «Ми залучили до розслідування когорту людей, які мають досвід роботи в трибуналах у аналогічних справах у рамках Міжнародного кримінального суду з Югославії, Руанди, Сьєрра-Леоне», – каже він. На думку Вільямсона, «зараз масштаби злочинів набагато більші».
За словами Вільямсона, збір доказів та створення загальної бази даних щодо розслідування кожного окремого злочину має важливе значення – зрештою, це дозволить вибудувати доказову базу для звинувачення вищого командного складу ЗС РФ, від якого виходили злочинні накази.
«Зв'язування доказів по всьому ланцюжку командування - це майже окремий процес, але він пов'язує ці злочини або групи злочинів з людьми, які знаходяться на вершині. І, зрештою, це може дійти до найвищого політичного та військового керівництва. Я думаю про це, коли чую заяви, які походять від Кремля - коли, наприклад, президент Путін вручає медалі тієї самої частини, яка була у Бучі».
Саме Вільямсон розслідував злочини проти людяності в Косово, внаслідок чого екс-президент Югославії Слободан Мілошевич опинився на лаві підсудних у Гаазькому трибуналі: «Коли я розпочав роботу в трибуналі з Югославії у 1994 році, цей суд був абсолютно новим. Мало хто вірив, що в нас щось вийде. Більшість вважала, що у кращому разі суд засудить кількох таборових охоронців, а потім зникне. Але ми побачили, що суд зміг притягти до відповідальності Ратка Младіча, Радована Караджича, Слободана Мілошевича. Ми стали свідками таких процесів у всьому світі. На них судили колишніх глав держав, що колись вважалися недоторканними – Чарльза Тейлора, Саддама Хусейна, Хіссена Хабре, Омара аль-Башира».
Вільямсон резюмував, що головне завдання Міжнародного кримінального суду – не допускати злочинів проти людяності: «Я вірю в міжнародну систему правосуддя, і, очевидно, одна з цілей, якої ми сподіваємося досягти за допомогою цих процесів, щоб вони мали стримуючий ефект».
Дивіться також: Експлейнер: Як можна притягнути до відповідальності росіян, яких звинувачують у воєнних злочинах в Україні? Відео
