Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».
США дають світу дуже багато талановитих спортсменів у багатьох видах спорту. Тут же живе та тренується чимало спортсменів з інших країн.
Думаю, що серед причин того, що на багатьох міжнародних змаганнях саме громадяни США виходять на церемонію нагородження, є популярність спорту як такого в американській культурі, розвинута спортивна індустрія, а також – залучення величезної кількості дітей та молоді у заняття зі спорту і підтримка батьків, які фінансують поступ своїх нащадків до перемог.
Усі ці фактори забезпечують велику кількість молоді, яка займається спортом і серед якої обов’язково знайдуться майбутні чемпіони.
Дитячий спорт у США – явище масове. Майже кожна дитина так чи інакше займається хоч якимось видом спорту, а більшість із них перепробувала деякі види. Багато дітей займаються двома чи навіть трьома видами спорту.
Футбольні поля та баскетбольні зали порожні не стоять. Тут завжди тренуються чи грають діти та дорослі. У кожному шкільному районі буде щонайменше 1-2 школи бойових мистецтв.
Дитячий спорт тут – невід’ємна частина повсякденного життя. На вулиці чи в крамниці завжди побачиш дітей в спортивній формі.
Дитячий спорт тут – невід’ємна частина повсякденного життя. На вулиці чи в крамниці завжди побачиш дітей в спортивній формі. На роботі чи на вечірках рано чи пізно люди починають обговорювати останні дитячі ігри чи спортивні досягнення. Рано чи пізно родина з дітьми так чи інакше втягується в спортивне життя. Починати займатися спортом діти можуть десь з 2-3 років. Найпопулярніші види спорту для найменших – гімнастика та бойові мистецтва.
Звичайно, що головна рушійна сила за усім цим – батьки. У США немає міністерства спорту, центральної державної спортивної системи і навіть близько нема ніякого державного фінансування спорту.
Є види спорту, якими можуть займатися виключно діти з заможних родин чи таких, які можуть знайти собі спонсора, як от яхтинг чи кінний спорт. Родина з середнім достатком може відправити дитину на гімнастику, ковзани чи хокей, але це може стати значним фінансовим навантаженням на родину.
У той же час більшість дитячих спортивних організацій, де діти вчаться грати в футбол (європейський та американський), баскетбол, волейбол, регбі, лакросс – волонтерські. Вони організовані та керуються добровольцями, що не отримують за це ніяких грошей. Адміністрація та тренери – батьки тих дітей, що займаються цими видами спорту і “мають час та натхнення” працювати з дітьми. І саме ці клуби є базою для більшості дітей, що починають свій спортивний шлях. В європейський футбол починають грати з 3-4 років, в американський – з 7.
Коли дитина росте та переходить до команди вищого рівня, заняття спортом родині можуть обійтися дещо дорожче. Для них вже наймають професійних тренерів, юні спортсмени беруть участь у різноманітних турнірах, поїздки до яких та знаряддя оплачують батьки.
А от спонсорами таких клубів часто виступають маленькі та середні бізнеси, власники чи працівники яких так чи інакше пов’язані з клубом.
Незважаючи на такий, здається, “непрофесійний” та “децентралізований” підхід, ці клуби збирають дуже багато дітей. У нашому передмісті Вашингтона, де проживає близько 50 тисяч населення, є три дитячих спортивних клуби, де діти можуть навчитися грати в футбол, баскетбол, волейбол, хокей на траві, лакрос, бейсбол. Наприклад, у нашому клубі лише в командах з європейського футболу у вікових категоріях від 4 до 17 років грає близько 2500 гравців. Батькам сезон в найпростішій “домашній” лізі буде коштувати 80-100 доларів за гравця.
Професійні клуби дуже щільно співпрацюють з дитячими клубами.
На сезон клуб резервує до 5000 годин польового часу. Професійні клуби дуже щільно співпрацюють з дитячими клубами. Наприклад, дитячим спортивним командам дають квитки на гри зі знижкою, для тренерів-волонтерів влаштовують відкриті тренування, діти можуть взяти участь у виносі прапору команди на поле або «вивести» гравців професійної команди.
Також у США діти можуть спробувати себе в різних видах спорту і знайти той, що їм підходить найкраще, без того, щоб перевантажуючи себе двома-трьома секціями одночасно. А це тому, що багато видів спорту у США – сезонні. В команді початкового рівня грають один сезон, який триває 2-3 місяці.
Наприклад, навесні грають в американський та європейський футбол, взимку – у баскетбол та займаються боротьбою, навесні – підключаються до європейського футболу, флаг-футболу (варіант американського футболу без контакту), лакроссу та бейсболу. А вже влітку можна записатися в “дворову” команду з плавання. Якщо дитина зі спортом визначилася, то ним можна займатися цілий рік.
Дуже велику роль у дитячому спортивному житті грають “старші” школи (high schools). Кожна школа має команди, що захищають “спортивну честь школи” – Varsity teams. Наприклад, наша звичайна передміська школа має одне поле для американського футболу, яке також використовується для європейського футболу та лакроссу, два поля для європейського футболу та лакроссу, два поля для бейсболу та великий баскетбольний зал.
У нашій школі є команди з американського та європейського футболу, баскетболу, волейболу, лакроссу, бейсболу, легкої атлетики, плавання, стрільби. Тренування там безкоштовні, але щоб туди потрапити треба пройти відбір, і це дуже непросто. Наприклад, на відбір у команду з європейського футболу на 8-10 місць приходить десь 100-120 гравців.
Домашні ігри шкільних команд – це завжди велика справа. Напопулярніший шкільний вид спорту – американський футбол. У нас у школі на домашню гру з американського футболу приходить десь 2-3 тисячі глядачів тільки з нашої сторони. Якщо школа, проти якої граємо, десь поруч, то можна очікувати до двох тисяч вболівальників з тієї сторони теж. У перерві завжди грає шкільний оркестр. У команд є свої фан-клуби, які навіть іноді займаються “вболівальницьким хуліганством”. Наприклад, як нам з гордістю розказав “батьківський комітет”, того року вболівальники нашої та сусідньої школи перед грою команд завдали шкоди обом школам десь на 5 тисяч доларів.
Така спортивна атмосфера з дитинства веде до того, що дуже багато дітей намагаються стати професійними атлетами. І навіть якщо вони не сягають великих спортивних висот та не мають колекції з медалей з престижних спортивних змагань, вони продовжують брати участь у спортивному житті країни та долучаються до спортивного життя власних дітей.
Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.
Дивіться також: Як українці побудували одну з найуспішніших компаній в Кремнієвій долині
