У результаті економічної кризи, американці навчилися багатьом.... цікавим речам. Так, популярними стали обміни одягом. По всій країні ентузіасти організовують зустрічі, на яких обмінюються непотрібним одягом, віддають, щось вже набридле, і отримують щось новеньке. Це один зі способів залишатися завжди модною, не витрачаючи зайвої копійки. Ось, як це відбувається.
У шкільній їдальні цього ранку не продають харчів. Приміщення орендувала організація, що допомагає жінкам обмінюватися одягом.
«Тут такі відомі бренди. Дивіться светр від Джей Кру», – говорить жінка.
Понад 300 людей принесли свої блузки, сукні та інші речі, якими перестали користуватися. В обмін жінки можуть взяти собі щось інше.
Ешлі Мор дуже подобається ця концепція. Вона каже:
«Я принесла п’ять блузок, а для себе знайшла дві пари чобіт. Вони як нові, зовсім не ношені».
Дефні Стайнберґ каже, що її приваблює перспектива знайти для себе щось оригінальне.
«Всіх, хто носить одяг від Ен Тейлор знають, що це непоганий дизайнер. Мені подобається, що я можу знайти тут одяг для роботи, весело провести час і не витратити повно грошей».
Сенді ван Дюсен займається лікувальною терапією. Жінка говорить, що їй подобається ідея обміну одягом. Це ощадливо, каже Сенді, коли люди віддають непотрібний одяг замість того, аби викидати його на смітник:
«Це оберігає планету. На мій погляд, немає сенсу купляти новий одяг, коли можна використати те, що вже є, надати цим речам нового життя».
Організатор події Кім Прет водночас розігрує лотерею, щоби зібрати кошти на різні шкільні проекти. Кім – засновниця організації «Скромна модниця», що допомагає збору коштів на добродійні цілі. Кім каже, що одяг, який ніхто не схоче забрати зі собою, вони віддадуть у притулок для жертв насильства в сім’ї. Кім поділилася, що ідею обміну одягом вона запозичила у Сьюзан Аґасі, яка почала першою це робити у Сан-Франциско у 1996 році, а відтак зробила з цього великий бізнес.
Кім Прет розповідає, як все це почалося:
«Я дізналася про неї з Інтернету. Особисто я почала це робити чотири роки тому. З кожною подією про нас дізнавалося більше людей».
Кім розповсюджує інформацію про організовані нею заходи за допомогою соціальних мереж. Якщо колись у неї було 30 членів, то тепер їх тисяча триста.
Як зазначає Кім, обмін одягом – це не тільки чудова нагода обзавестися новим гардеробом за дуже невеликі гроші, але й цікаво провести час зі старими друзями та познайомитися з новими людьми.
У шкільній їдальні цього ранку не продають харчів. Приміщення орендувала організація, що допомагає жінкам обмінюватися одягом.
«Тут такі відомі бренди. Дивіться светр від Джей Кру», – говорить жінка.
Понад 300 людей принесли свої блузки, сукні та інші речі, якими перестали користуватися. В обмін жінки можуть взяти собі щось інше.
Ешлі Мор дуже подобається ця концепція. Вона каже:
«Я принесла п’ять блузок, а для себе знайшла дві пари чобіт. Вони як нові, зовсім не ношені».
Дефні Стайнберґ каже, що її приваблює перспектива знайти для себе щось оригінальне.
«Всіх, хто носить одяг від Ен Тейлор знають, що це непоганий дизайнер. Мені подобається, що я можу знайти тут одяг для роботи, весело провести час і не витратити повно грошей».
Сенді ван Дюсен займається лікувальною терапією. Жінка говорить, що їй подобається ідея обміну одягом. Це ощадливо, каже Сенді, коли люди віддають непотрібний одяг замість того, аби викидати його на смітник:
Як зазначає Кім, обмін одягом – це не тільки чудова нагода обзавестися новим гардеробом за дуже невеликі гроші, але й цікаво провести час зі старими друзями та познайомитися з новими людьми.
Організатор події Кім Прет водночас розігрує лотерею, щоби зібрати кошти на різні шкільні проекти. Кім – засновниця організації «Скромна модниця», що допомагає збору коштів на добродійні цілі. Кім каже, що одяг, який ніхто не схоче забрати зі собою, вони віддадуть у притулок для жертв насильства в сім’ї. Кім поділилася, що ідею обміну одягом вона запозичила у Сьюзан Аґасі, яка почала першою це робити у Сан-Франциско у 1996 році, а відтак зробила з цього великий бізнес.
Кім Прет розповідає, як все це почалося:
«Я дізналася про неї з Інтернету. Особисто я почала це робити чотири роки тому. З кожною подією про нас дізнавалося більше людей».
Кім розповсюджує інформацію про організовані нею заходи за допомогою соціальних мереж. Якщо колись у неї було 30 членів, то тепер їх тисяча триста.
Як зазначає Кім, обмін одягом – це не тільки чудова нагода обзавестися новим гардеробом за дуже невеликі гроші, але й цікаво провести час зі старими друзями та познайомитися з новими людьми.
