Чи зможе план Саркозі-Меркель вивести Європу з боргової кризи?

Європейські лідери зустрічаються у Брюсселі, щоб встановити нові правила, які маються вивести економіку Євросоюзу з кризи.

Фінансові ринки відреагували недовірою на попередні кроки європейців зі стабілізації економіки – ціна акцій покотилася вниз, а відсотки по запозиченнях для європейських країн – зросли. Анґела Меркель та Ніколя Саркозі, лідери двох найбільших економік Європи, зустрілися напередодні саміту ЄС, щоб узгодити спільний план щодо виведення економіки Єврозони з теперішнього стану.

Президент Франції пояснив деякі деталі плану Саркозі-Меркель. На його думку, Євросоюз мусить накладати санкції на країни, дефіцит бюджету яких перевищує 3%. І він проти того, аби викуповувати за допомогою фондів Центрального банку ЄС бонди проблемних країн. Деякі експерти, зокрема економіст Дженіфер Маккеовн, з такою позицією не погоджуються:

«Я думаю, що ми опинилися у ситуації, коли надзвичайні часи вимагають надзвичайних рішень. Крім інтервенції Центрального банку, мало що інше може допомогти».

Дженіфер Маккеовн – старший експерт лондонської компанії, що аналізує економічні процеси. На її думку, члени Європейського Союзу повинні прийняти план Саркозі-Меркель. Але його одного буде недостатньо, щоб допомогти європейській економіці:

«Цей план розрахований на довготривалу перспективу і може не допустити подібних проблем у далекому майбутньому. Але сьогодні нам потрібні також короткотермінові заходи. Треба списати борги деяких країн і поставити їх економіки на стабільний шлях відновлення. Цей план такого не передбачає».

Однак економіст Ґрем Тернер вважає по-іншому: «Важливо, чи зможуть Німеччина та Франція знайти спільну позицію. Якщо це станеться, це позитивно вплине на ситуацію у короткотерміновій перспективі. Це ще не означає, що позитивний ефект пошириться на тривалий час. Але суть у тому, як швидко їм вдасться врегулювати фіскальну політику країн ЄС. І саме у цьому є корінь проблем у Європі».

Саміт ЄС дасть свою оцінку плану Саркозі-Меркель, який має встановити жорсткішу фінансову відповідальність країн-членів ЄС. Деякі країни будуть і далі наполягати на більш активній участі європейського Центрального банку у вирішенні їхніх короткотермінових проблем. Лише фінансова гнучкість та зовнішня допомога, кажуть вони, може втихомирити народні протести і спрямувати їхні економіки на шлях відновлення. Втім такими аргументами буде важко переконати Німеччину та Францію, які вимагають від усіх жорсткої фінансової відповідальності.