Президент Обама запропонував кандидатуру Джека Лью в час протистояння між Білим домом та республіканською більшістю у Конгресі щодо лімітів на федеральні запозичення, пов’язані з ними скорочення державних витрат та інші питання фіскальної політики.
Призначення Джека Лью – вже четверте оновлення у команді Обами після його переобрання на другий термін.
Раніше Обама висунув кандидатом на посаду голови Центрального розвідувального управління свого радника з питань боротьби з тероризмом Джона Бреннана, запропонував колишнього сенатора-республіканця Чака Гейґела на посаду міністра оборони, а на посаду державного секретаря сенатора-демократа Джона Керрі.
Ким є Джек Лью та яких змін у фінансовій політиці США можна очікувати з приходом нового міністра?
У 1973 році Джек Лью почав свою кар’єру помічником конгресмена. Згодом працював в адміністративно-бюджетному управлінні адміністрацій Клінтона та Обами.
Лью також має досвід інвестиційного банкіра. Його характеризують як непоступливого професіонала, який досконально знає державну бюджетну систему.
Ці якості Лью будуть випробувані вже у найближчі місяці, коли Білий дім та Конгрес, більшість у якому складають республіканці, вирішуватимуть питання федерального бюджету та державного боргу, який стрімко зростає.
Чотири роки тому, коли на посаду міністра фінансів було призначено Тіма Ґайтнера, безробіття в країні стрімко зростало, а фондовий ринок та ринок житла знаходились на межі краху.
Ґайтнер допоміг адміністрації Буша, яка відходила від влади, а пізніше і Обами – підтримати фінансові фірми, що опинилися на межі краху, і відновити довіру інвесторів, бізнесу та громадян. Це коштувало бюджету 700 мільярдів доларів.
На долю Ґайтнера випало чимало критики, втім економіст Десмонд Лечмен з Інституту американського підприємництва каже, що робота Ґайтнера принесла результати:
«Країна знаходилась на межі кризи. Йшлося про скочування у депресію. Ґайтнеру ж вдалось стабілізувати ситуацію».
А от із налагодженням роботи економіки у посткризовий період Ґайтнер не впорався, вважають економісти. Лечмен продовжує:
«Він багато разів підтримував банкірів Вол-стріту коштом простих людей».
Сара Андерсон з Інституту політичних досліджень сподівається, що оновлене Міністерство фінансів працюватиме інакше.
«До нового міністра є три питання: Чи зможе міністерство приборкати апетити Вол-стріту? Чи допоможе міністерство домовласникам, які більше не можуть сплачувати по кредитах та опинились перед загрозою втратити житло? Чи будуть вони трястись за кожну копійку в бюджеті, чи все ж зосередять увагу на відновленні економіки?»
Найскладнішими для Лью стануть наступні 2 місяці – саме на цей час припадуть бюджетні битви у Конгресі. Незважаючи на стабілізацію фондових ринків, ринків житла та банківської сфери, економіка США все ще лишається вразливою. Без порозуміння між Білим домом та Конгресом відновлення американської економіки опиниться під питанням.
Призначення Джека Лью – вже четверте оновлення у команді Обами після його переобрання на другий термін.
Раніше Обама висунув кандидатом на посаду голови Центрального розвідувального управління свого радника з питань боротьби з тероризмом Джона Бреннана, запропонував колишнього сенатора-республіканця Чака Гейґела на посаду міністра оборони, а на посаду державного секретаря сенатора-демократа Джона Керрі.
Ким є Джек Лью та яких змін у фінансовій політиці США можна очікувати з приходом нового міністра?
У 1973 році Джек Лью почав свою кар’єру помічником конгресмена. Згодом працював в адміністративно-бюджетному управлінні адміністрацій Клінтона та Обами.
Лью також має досвід інвестиційного банкіра. Його характеризують як непоступливого професіонала, який досконально знає державну бюджетну систему.
Ці якості Лью будуть випробувані вже у найближчі місяці, коли Білий дім та Конгрес, більшість у якому складають республіканці, вирішуватимуть питання федерального бюджету та державного боргу, який стрімко зростає.
Чотири роки тому, коли на посаду міністра фінансів було призначено Тіма Ґайтнера, безробіття в країні стрімко зростало, а фондовий ринок та ринок житла знаходились на межі краху.
Ґайтнер допоміг адміністрації Буша, яка відходила від влади, а пізніше і Обами – підтримати фінансові фірми, що опинилися на межі краху, і відновити довіру інвесторів, бізнесу та громадян. Це коштувало бюджету 700 мільярдів доларів.
На долю Ґайтнера випало чимало критики, втім економіст Десмонд Лечмен з Інституту американського підприємництва каже, що робота Ґайтнера принесла результати:
«Країна знаходилась на межі кризи. Йшлося про скочування у депресію. Ґайтнеру ж вдалось стабілізувати ситуацію».
А от із налагодженням роботи економіки у посткризовий період Ґайтнер не впорався, вважають економісти. Лечмен продовжує:
«Він багато разів підтримував банкірів Вол-стріту коштом простих людей».
Якості Лью будуть випробувані вже у найближчі місяці, коли Білий дім та Конгрес, більшість у якому складають республіканці, вирішуватимуть питання федерального бюджету та державного боргу, який стрімко зростає.
Сара Андерсон з Інституту політичних досліджень сподівається, що оновлене Міністерство фінансів працюватиме інакше.
«До нового міністра є три питання: Чи зможе міністерство приборкати апетити Вол-стріту? Чи допоможе міністерство домовласникам, які більше не можуть сплачувати по кредитах та опинились перед загрозою втратити житло? Чи будуть вони трястись за кожну копійку в бюджеті, чи все ж зосередять увагу на відновленні економіки?»
Найскладнішими для Лью стануть наступні 2 місяці – саме на цей час припадуть бюджетні битви у Конгресі. Незважаючи на стабілізацію фондових ринків, ринків житла та банківської сфери, економіка США все ще лишається вразливою. Без порозуміння між Білим домом та Конгресом відновлення американської економіки опиниться під питанням.
