Євросоюз намагається сформувати єдину міграційну політику, що передбачатиме однакові принципи прийняття мігрантів з різних країн. Дискусію на тему, якою має бути майбутня міграційна політика ЄС, організував напередодні у США аналітичний центр “Інститут Брукінгса”. Експерти, серед яких дослідники університетів в Німеччині та Туреччині, зауважують, що в ЄС критикували правила прийому мігрантів з України, закидаючи владі нерівне ставлення до біженців з різних країн, мовляв, українці мають більше можливостей і їм дозволено пропускати деякі процедури, які є обов'язковими для інших мігрантів.
Однак, зауважують експерти, “українцям не гарантовано дають статус біженців” в ЄС, як на це сподіваються, до прикладу, шукачі притулку з Сирії чи Афганістану. Спікери дискусії наголосили, що Європейський Союз потребує міграційної реформи - угоди щодо всіх біженців та прохачів притулку, легальних та нелегальних, при цьому забезпечивши вільне пересування людей в межах Європейського Союзу.
За словами експертів, мігранти здебільшого обирають крани, які є більш щедрими до біженців у питанні соціального пакета та фінансової допомоги. Станом на червень 2023 року у Європі зафіксовано майже 6 мільйонів українських біженців. З них півтора мільйона - у Польщі.
Професор Університет Богазічі, що у Стамбулі, співробітник Інституту Брукінгса Кемал Кіріші звертає увагу, що країни всередині Європи критикують країни ЄС, які знаходяться на кордоні, за те, що вони приймають надто багато мігрантів і відправляють їх далі - всередину Європи.
“Країни всередині Європейського Союзу скаржаться, що країни, які знаходяться на зовнішніх кордонах ЄС, не докладають достатньо зусиль, тому що багато цих людей (мігрантів) потрапляють в Євросоюз. Наприклад, нещодавно канцлер Німеччини скаржився, що майже 80% людей, яких затримують у Німеччині, це люди, які прибувають із зовнішнього кордону”, - розповідає Кемал Кіріші.
Професорка політології Петра Бендель з Університету Фрідріха-Александра в Німеччині зауважує, що навіть серед прикордонних країн немає солідарності щодо прийняття біженців, зокрема українських.
“Що стосується ситуації в Україні та директиви про тимчасовий захист, я думаю, що в політичному плані це дійсно історична ситуація, але вона також унікальна. І ми не бачимо, щоб, наприклад, Польща та Угорщина, які були готові прийняти до своїх країн українців, що тікали від загарбницької війни, об’єднували сили з іншими державами-членами на кордонах, які більше перевантажені. Солідарності не було”, - зазначила німецька професорка.
Що робить українських тимчасових мігрантів унікальними, каже німецька професорка, вони мають більше свободи вибору, порівняно з іншими шукачами притулку.
“Важливо побачити, якими будуть є наслідки вільного вибору, тому що українці мали вільний вибір, їх не відправляли на розподіл у певні території чи в певні країни-члени. Хоча це дуже важливо для людей, це не сприяло більш рівному розподілу (мігрантів між країнами ЄС - ред.)”, - зазначила експертка.
Одним з ефективних шляхів вирішення ситуації, вважають експерти, мав би бути розподіл так званого тягаря біженців серед усіх європейських країн.
“Зважаючи на велику кількість українців, краще було б мати певний розподіл тягаря. Я не називаю біженців тягарем, але країни-члени називають це так, тож це цитата. Щоб полегшити тягар первинного прийняття біженців в Центральній та Східній Європі, забезпечити, щоб приїжджі люди мали найкращі можливості доступу до медичних послуг, житла, ринку праці, освіти тощо. Я думаю, ми повинні залишити до певного моменту можливість вільного вибору, тому що це дійсно корисно для людей, для сімей. Проте країни-члени, які прийняли порівняно невелику кількість біженців, можуть кількісно визначити мінімальний (обов'язковий) рівень прийому біженців, наприклад, відповідно до своїх економічних можливостей, або щоб вони надали іншу допомогу”, - аналізує професорка Петра Бендель.
Пані Бендель наводить статистику, що заходи ЄС із тимчасового захисту біженців були дуже сприятливими у ситуації з потоком українців - зростають можливості знайти роботу, більшість українських дітей забезпечені доступом до освіти. “Рівень зайнятості повільно, але зростає. 18% українців вже знайшли роботу”, - зазначила експертка.
Втім турецький професор Кемаль Кіріші опонує, що солідарність європейських країн з українцями не триватиме вічно.
“Солідарність не триває вічно. Так, європейці прийняли українців з відкритими обіймами. Це похвально, але ми вже спостерігаємо, що цей елемент солідарності знижується, хоча рівень все ще дуже високий. Це потрібно мати на увазі”, - зауважує Кіріші і рекомендує уніфікувати правила для всіх біженців.
“Ті, хто ухвалює рішення в ЄС, вирішуючи це нове законодавство про міграцію та надання притулку, повинні приділяти більше уваги тому, що пропонує Глобальний договір щодо біженців, особливо щодо тих країн, які приймають найбільшу кількість біженців. У цьому контексті необхідно виражати солідарність”, - зазначив Каріші.
Професор також наголошує, що українські біженці дуже швидко адаптуються, відтак є ризик, що вони не повернуться додому.
Кемаль Кіріші: “Українці досить добре інтегруються там, де їх приймають. Це має серйозні наслідки щодо майбутнього самої України. Адже в Україні, як і в багатьох європейських країнах, особливо західних і східних, демографічна ситуація не дуже добра, і велика частина її населення через війну була змушена виїхати. Коли ми говоримо про реконструкцію України та передбачаємо можливе членство в Європейському Союзі, Україні знадобляться ці люди, щоб повернутися та взяти участь у цих зусиллях з реконструкції, це потрібно мати на увазі”.
Марк Елкснат, керівник відділу Асоціації німецьких міст та муніципалітетів виступив за інтеграцію всіх шукачів притулку по всій території ЄС. За його словами, кожна країна має зробити свою частку.
“Якщо вашою метою є інтеграція, і ви хочете її досягнути, ви повинні мати таку систему солідарності, де кожен у Європейському Союзі приймає частку біженців і допомагає один одному, щоб інтеграція місцевого рівня по всій Європі була можлива. Я думаю, що це буде спільна мета, яку ми маємо досягти, і країни Європейського Союзу візьмуть на себе тягар прийому біженців. Якщо кожен зробить свою частку, це допоможе”, - зазначив представник німецької Асоціації міст та муніципалітетів
Загалом, як розповіли доповідачі, у Європі 76% біженців прийняли країни із середніми доходами, які самі переживають економічні труднощі. Тож експерти також рекомендували багатим країнам демонструвати більше солідарності з рештою членів європейської спільноти.
Форум