Напередодні візиту Володимира Зеленського до Сполучених Штатів Голос Америки поспілкувався із посолкою України в США Оксаною Маркаровою. Про виклики у відносинах Києва та США, боротьбу з корупцією та довіру між адміністраціями - читайте у нашому інтерв’ю.
Оксано, дякую, що ви погодились на це інтерв’ю. Як би ви взагалі оцінили співпрацю США та України за останній період часу? Що було зроблено правильно, що було зроблено неправильно?
Наші стосунки народились навіть не в ці 30 років. Стосунки між українцями і Сполученими Штатами це дуже давня історія. Українці є частиною будівництва цієї нації, наша діаспора тут є одним з дуже вагомих і дуже активних чинників.
Що вдалося? Вдалося, безумовно, дуже чітко розмістити Україну на карті світу для американців. Навіть порівнюючи з тим часом, коли я тут навчалась. Пояснювати, що таке Україна і де вона розташована, практично нікому не потрібно. Вдалося пояснити, що Україна - це не Росія.
Я відчуваю величезну повагу і абсолютно рівне ставлення від наших колег в Пентагоні до української армії.Оксана Маркарова, посолка України в США
Також вдалося налагодити дуже активні стосунки між нашими військовими і ветеранами. Я на щоденній основі тут відчуваю величезну повагу і абсолютно рівне ставлення від наших колег в Пентагоні до української армії. І коли ми святкуємо тридцятиріччя незалежності, коли ми дивимось з величезною повагою на наших військових, які крокують Києвом, я розумію, що не тільки ми захоплюємося і поважаємо наших військових.
Також вдалося розпочати дуже багато речей з точки зору економічної та фінансової співпраці - і тут у нас є ще великі можливості. Як президент України, так і міністр закордонних справ приділяють дуже велику увагу саме економічній дипломатії.
Ми ще поговоримо про економічну дипломатію - але все-таки, я хочу повернутися до питання невикористаних можливостей. Що ви вважаєте, можливо, упустили як американська, так і українська сторона щоб ефективніше і якісніше співпрацювати?
Побудова двосторонніх стосунків - це побудова довіри. Дуже легко потрапити в пастку взаємних розчарувань чи зачарувань. Але мені здається, що потрібно фокусуватись на спільних цінностях і на тому, куди ми рухаємось разом. Безумовно, на цьому шляху не все буде, так як ми хочемо, не все буде так, як Сполучені Штати це бачать. Це питання діалогу. Найважливіше - фокусуватись на тому, що всі ці питання повинні бути обговорені між двома друзями і партнерами, як двома стратегічними країнами. Тому мені здається, що наші стосунки рухаються в правильному напрямку.
Ви не хочете говорити про розчарування, тоді давайте поставимо питання інакше. Про виклики. Які є сьогодні і можливо, були - подолані чи неподолані виклики у стосунках між країнами?
Виклик номер один - яким чином нам від стратегічної співпраці і спільних гасел у хорошому сенсі цього слова перейти до реальної і практичної імплементації. І це стосується всіх напрямків. Ми зараз дуже гарно це показали на прикладі “Кримської платформи”. Від невизнання незаконної окупації Криму, від невизнання незаконної анексії ми зараз перейшли від гасел, від дуже чітких позицій і принципів до того, як ми будемо повертати Крим назад.
Якщо ми подивимось, то наші стратегічні комісії, які колись дуже давно були - Кучма-Гор і так далі, вони вже дуже давно не працюють. Це виклик: домовитись про відновлення і правильно запустити роботу таких інструментів.
Я про це багато чула в Києві - ідеї про відновлення схожої комісії, як Кучма-Гор. Наскільки це є реалістичним сьогодні?
Забігати вперед не будемо. Як каже наш міністр закордонних справ, зараз час “тихої дипломатії”. Особливо, коли ми готуємось до візиту президента в Білий дім. Багато адміністрацій в Україні хотіли відновити такі постійні стратегічні інструменти.
Тобто ви над цим працюєте?
Так.
Ви вже згадали про економічну співпрацю. Багато американських бізнесменів хочуть вкладати гроші в Україну і жаліються на інвестиційний клімат в Україні, на відсутність верховенства права і на корупцію. Яким чином ви бачите перспективу зміни цієї ситуації і залучення більше інвестицій в Україну з американського боку?
Я думаю, що тут у нас якраз величезний потенціал. Що потрібно інвестору для того, щоб прийти в країну? Йому потрібні зрозумілі правила гри. Ці правила гри досягаються повністю забезпеченим інвестиційним бізнес-кліматом, - зрозуміло, це вимагає ще багатьох реформ, які треба провести в Україні. Але інвестор також дуже гарно реагує на позитивні сигнали і на готовність проводити ці зміни. А також на наявність контакту в уряді та інституції, яка слухає інвестора та готова реагувати на питання.
Дуже позитивний відгук на початок другого етапу повноцінної судової реформи. Ухвалення законів про Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Це може звучати дуже бюрократично для пересічних громадян. Але більшість інвесторів цей заклик почули.
Зрозуміло, що побудова судочинства - всі розуміють - в цій країні це не траплялось ні за рік, ні за два. Але цей рух у правильному напрямку, він дає дуже чіткий орієнтир інвесторам, що це країна, в яку через декілька років, коли там буде повністю побудована судова система, буде вже пізно інвестувати, тому що все буде набагато дорожче.
Але ми також активно працюємо над тим, щоб полегшити українським компаніям вихід на американський ринок. Чи то з своїми товарами та послугами, чи то з роширенням своєї діяльності на цих просторах.
Практично кожна заява американського уряду починається з того, що Україна має подолати корупцію. Дуже часто в траскриптах української сторони це питання кудись зникає. На перший план виходять безпекові питання, питання плідної співпраці та підтримки. Чи чують ваші колеги в Україні ці меседжі з американського боку?
Що є ризиком номер один в Україні? Це питання війни. Безпекове питання не просто кимось виводиться, воно є насправді екзистенційним.
Як і корупція.
Зараз ми до цього підійдемо. В нас є ворог, і ми проти нього боремося. Тому безумовно, це питання номер один, і ми зі всіма нашими партнерами - а особливо зі США - будемо піднімати його в кожній розмові. Що стосується корупції - я пам’ятаю 2014 рік. Ми дійсно мали справу з ендемічною корупцією, вона була всюди.
Чи вдалося нам за цей час зробити великий прорив у боротьбі з корупцією? Безумовно. Закупівлі стали прозорими. Газова корупція - цього також немає. Чи значить, що у нас знищена будь-яка корупція? Звичайно, ні. Але для того, щоб побороти корупцію повністю, потрібно зменшувати для неї місце. І це - економічні, дерегуляційні, судові реформи, і також прозорість.
Друге питання - це переслідування корупціонерів. Це питання створення нової інфраструктури, якої до цього не було: НАБУ, САП, Антикорупційний суд. Це вимагає певного часу.
Яким чином ви пояснюєте американцям повільний процес боротьби з корупцією?
Більшість наших партнерів розуміють, наскільки швидко ми робимо зміни. Дуже часто наші обговорення тут відрізняються від того, що пишуть про ці обговорення вдома.Оксана Маркарова, посолка України в США
Мені не доводиться пояснювати. Більшість наших партнерів розуміють, наскільки швидко ми робимо зміни. Дуже часто наші обговорення тут відрізняються від того, що пишуть про ці обговорення вдома.
Практично вся індустрія в Україні належить олігархам. Яким чином український уряд буде це долати? Бо це питання конкуренції та інвестицій Сполучених Штатів.
Створення і підтримка конкуренції - це наріжний камінь, який дасть можливість або залучити мільярд інвестицій, або залучити 10 мільярдів. Америка багато в чому може поділитись досвідом із демонополізації. Це питання системної роботи (в тому числі антимонопольного комітету та міністерств, які відповідають за певні регуляції) щодо відкриття максимального легкого і головне - рівного доступу для бізнесу.
Це не трапиться в один момент. Рух на деолігархізацію дуже правильний. І це не рух проти якихось персоналій чи конкретних компаній. Це системний рух, який говорить про те, що ми будуємо рівні правила гри, і в цих рівних правилах гри можуть бути маленькі бізнесмени, великі бізнесмени - але вони не повинні мати неринкового доступу.
Саме тому у фокусі постійно є питання державних компаній. Корпоративна реформа - і я її підтримувала - дуже важлива, але це не чарівна паличка. Над нею потрібно постійно працювати, щоб вона працювала. Це робота в прогресі. Там теж будуть кроки вперед, в сторону, назад. Інколи щось буде не вдаватись, інколи щось треба буде посилювати.
Але мені здається, це передусім наше українське внутрішнє завдання. Якщо ми всередині в себе правильно будемо рухатись з точки зору поліпшення бізнес-клімату, це зробить роботу кожного посла набагато легшою. І мою в тому числі - із залучення американських партнерів.
Між США та Україною була певна криза довіри - зокрема в процесі імпічменту колишнього президента Дональда Трампа. Чи вдається відновити цю довіру?
Перше, що я відчула, коли почала працювати на посаді посла - це те, наскільки сильна у нас двопартійна підтримка. Мені здається, це величезний здобуток України, незважаючи якраз на ті питання, в які Україну намагалися втягнути.
Наша мета - розвивати і берегти цю двопартійну підтримку. Я не відчуваю, що ми втратили довіру. Наші відносини зі Сполученими Штатами проходили певними хвилями - вони могли бути більш активними, менш активними.
І навіть ті неприємні моменти - коли Україна була на всіх екранах у США не так, як нам хотілось би, вони не зруйнували довіри. Це була дуже складна ситуація - я дуже рада, що вона в минулому. І ми дуже активно працюємо над тим, щоб такого тепер не допустити. Це означає, що ми повинні бути значно проактивнішими, набагато тісніше співпрацювати і краще комунікувати - при чому, зі всім політичним спектром США.
І навіть ті питання, які є складними для дискусії - починаючи з нашого членства в НАТО і закінчуючи складним питанням по “Північному Потоку-2”… Між собою ми знаємо, що і ми, і Сполучені Штати безумовно є стратегічними партнерами і друзями. Тому всі ці питання ми точно можемо обговорити - як партнери, відверто, щиро. І знайти такі рішення, які будуть прийнятними для обох сторін.
Зовсім скоро до Вашингтона прибуде президент Зеленський, і ці складні питання будуть обговорювати. В Україні дуже часто можна почути, що Сполучені Штати зрадили Україну, прийнявши рішення про звільнення від санкцій. Як ви намагаєтесь знайти порозуміння в питанні “Північного потоку-2”?
У нас немає непорозумінь щодо самого “Північного потоку-2”. І ми, і США сприймаємо його дуже однозначно: це геополітичний проект Російської Федерації, і ми розуміємо, які ризики він несе не тільки для України, а й для регіону в цілому.
Ми абсолютно чітко відчуваємо зацікавленість у США разом з нами далі працювати над тим, щоб Північний потік-2 не став зброєю проти України та регіону.Оксана Маркарова, посолка України в США
Щодо звільнення від санкцій - нам це може подобатись чи не подобатись, але це суверенне право Сполучених Штатів приймати такі рішення. Але ми абсолютно чітко відчуваємо зацікавленість у США разом з нами далі працювати над тим, щоб “Північний потік-2” не став зброєю проти України та регіону.
Ми продовжуємо активну роботу проти “Північного потоку-2”, надаючи нашим партнерам інформацію щодо всіх компаній. Нещодавно наклали санкції ще на два судна. Це робота, яку ми не припиняємо. Це дуже складний процес, дуже багато в ньому є непублічного, але з свого боку можу запевнити, що і наші дипломатичні війська, і величезна енергетична команда, і особисто президент працюють над тим, щоб цього ризику не допустити.
Президент Зеленський багато говорив про членство в НАТО. Які питання він буде обговорювати наступного тижня в Білому домі?
Ми це готуємо. Це буде дуже важлива зустріч. Але я дуже рада, що президент приділяє велику увагу нашому майбутньому членству в НАТО. Це питання, як ми для себе як країна визначили однозначно. Місце України в Європейському Союзі, і місце України в НАТО. Його підтримує більшість українців - і зрештою, це питання є в нашій Конституції. І навіть сам шлях до НАТО для нас є дуже важливим. Звичайно, це наша мета. НАТО - велика організація, в ній є дуже багато членів, і це рішення має бути консенсусним. Ми будемо над цим працювати.
Чи вважаєте ви, що Сполучені Штати надають достатню безпекову допомогу Україні? Цього травня була розмова про затримання додаткової допомоги, не передбаченої в бюджеті. Чи вважаєте ви, що відповідь США співмірна до тих втрат, які Україна отримала у зв’язку з відмовою від ядерної зброї та війни?
Ми вдячні за ту допомогу, яку Сполучені Штати нам надають - і вона є досить значною. Звісно, зараз, коли наша армія реформується і рухається до стандартів НАТО, ми готові до створення набагато більших спроможностей і більшої співпраці. І не лише в Україні - але й в регіоні. В тому числі й у Чорному морі - ми і весь вільний світ не повинні допустити домінування одної країни, яка атакує нас зі сходу. Тут формула дуже проста: ми вдячні за співпрацю і працюємо над її розширенням. І ця співпраця рухається дуже швидко - я, як колишній бюрократ, можу це оцінити.
Які ваші очікування, ваші плани на найближчий візит Володимира Зеленського і на відносини з США після візиту?
Не буду розкривати деталей візиту, але важливо, що він буде дуже насиченим. Я розумію, що після візиту в нас і наших колег в Україні буде дуже багато роботи над втіленням тих планів, які обговорять президенти.
Дивіться також: Оксана Маркарова сподівається на значне посилення співпраці між США та Україною – ексклюзивне інтерв’ю.
