Створення системи захисту від ракет близької та середньої досяжності – це першорядне завдання в процесі осучаснення польської оборонної системи. Такого висновку дійшла Рада Міністрів Польщі, підтримавши тим самим ідеї польського президента.
Броніслав Коморовський, який свого часу був міністром оборони Польщі, переконаний, що про осучаснення застарілої протиповітряної оборони країни повинні подбати самі поляки. Для цього, вважає президент, потрібно внести зміни до закону про модернізацію і фінансування польської армії. На думку Коморовського, в цьому законі мусить з’явитися запис про фінансування протиракетного щита.
Заощадять на присутності в Афганістані й вкладуть у щит
Коморовський представив свій план осучаснення польської протиповітряної оборони на закритому засіданні Ради національної безпеки, до якої входять представники уряду та різних політичних сил країни. Після засідання цього дорадчого органу польський президент повідомив, що йдеться про створення системи протиракетного захисту, яка буде інтегрована в аналогічну систему НАТО.
«Це буде наш внесок у створення загально натовської оборонної системи, – каже він. – Польща прагне створення таких оборонних механізмів, які ефективно захищають увесь Північноатлантичний альянс, а не тільки деякі країни».
Президент Польщі повідомив, що невдовзі він передасть на розгляд парламенту відповідний проект змін до закону про модернізацію війська. Він сподівається, що поділений на непримиренні фракції польський парламент буде єдиним, коли обговорюватиме питання безпеки країни.
За попередніми підрахунками, протиракетний щит обійдеться Польщі у 10 мільярдів злотих (приблизно два з половиною мільярди євро), а то й дорожче. На думку президента, дорогий проект вдасться профінансувати з польського бюджету. Національним законодавством передбачене фінансування армії на суму, що відповідає майже двом відсоткам НВП країни. Оскільки економічні показники Польщі навіть у час кризи зростають, каже Коморовський, то відповідно збільшується й сума, призначена на військо. Крім цього, наголошує він, чимало грошей Варшава заощадить на згортанні своєї військової місії в Афганістані. За словами Коморовського, впродовж останніх років Польща витратила на утримання своїх військових в Афганістані 5 мільярдів злотих.
Систему будуватимуть 10 років
Про польський проект протиракетної оборони розповів Станіслав Козєй, голова Бюро національної безпеки Польщі. За його словами, протиракетна система буде пересувною, в разі необхідності вона транспортуватиметься туди, де можна сподіватися загрози з повітря.
«Проектом закону передбачено, що його фінансування розпочнеться в 2014 році і триватиме 10 років. Упродовж цих десяти років польську армію оснастять протиракетною технікою так, щоб можна було захистити важливі стратегічні об’єкти або велике угрупування. Це буде мобільна система, яка зможе гарантувати протиракетний захист території, якій загрожує небезпека, або важливих об’єктів», – зазначає Станіслав Козєй.
Від чиїх ракет захищатимуться поляки своєю протиракетною парасолькою? У промовах польських високопосадовців, зокрема міністра оборони Томаша Сємоняка, було наголошено, що йдеться про ракети малого та середнього радіусу дії. Водночас польські політики не говорять, з якого саме боку Польща побоюється ракетної загрози. Натомість польські ЗМІ не раз припускали, що протиракетні проекти Варшави пов’язані з планами Кремля розмістити у сусідній із Польщею Калінінградській області Росії ракети близького та середнього радіусу дії.
Броніслав Коморовський, який свого часу був міністром оборони Польщі, переконаний, що про осучаснення застарілої протиповітряної оборони країни повинні подбати самі поляки. Для цього, вважає президент, потрібно внести зміни до закону про модернізацію і фінансування польської армії. На думку Коморовського, в цьому законі мусить з’явитися запис про фінансування протиракетного щита.
Заощадять на присутності в Афганістані й вкладуть у щит
Коморовський представив свій план осучаснення польської протиповітряної оборони на закритому засіданні Ради національної безпеки, до якої входять представники уряду та різних політичних сил країни. Після засідання цього дорадчого органу польський президент повідомив, що йдеться про створення системи протиракетного захисту, яка буде інтегрована в аналогічну систему НАТО.
«Це буде наш внесок у створення загально натовської оборонної системи, – каже він. – Польща прагне створення таких оборонних механізмів, які ефективно захищають увесь Північноатлантичний альянс, а не тільки деякі країни».
Президент Польщі повідомив, що невдовзі він передасть на розгляд парламенту відповідний проект змін до закону про модернізацію війська. Він сподівається, що поділений на непримиренні фракції польський парламент буде єдиним, коли обговорюватиме питання безпеки країни.
За попередніми підрахунками, протиракетний щит обійдеться Польщі у 10 мільярдів злотих (приблизно два з половиною мільярди євро), а то й дорожче. На думку президента, дорогий проект вдасться профінансувати з польського бюджету. Національним законодавством передбачене фінансування армії на суму, що відповідає майже двом відсоткам НВП країни. Оскільки економічні показники Польщі навіть у час кризи зростають, каже Коморовський, то відповідно збільшується й сума, призначена на військо. Крім цього, наголошує він, чимало грошей Варшава заощадить на згортанні своєї військової місії в Афганістані. За словами Коморовського, впродовж останніх років Польща витратила на утримання своїх військових в Афганістані 5 мільярдів злотих.
Систему будуватимуть 10 років
Про польський проект протиракетної оборони розповів Станіслав Козєй, голова Бюро національної безпеки Польщі. За його словами, протиракетна система буде пересувною, в разі необхідності вона транспортуватиметься туди, де можна сподіватися загрози з повітря.
«Проектом закону передбачено, що його фінансування розпочнеться в 2014 році і триватиме 10 років. Упродовж цих десяти років польську армію оснастять протиракетною технікою так, щоб можна було захистити важливі стратегічні об’єкти або велике угрупування. Це буде мобільна система, яка зможе гарантувати протиракетний захист території, якій загрожує небезпека, або важливих об’єктів», – зазначає Станіслав Козєй.
Від чиїх ракет захищатимуться поляки своєю протиракетною парасолькою? У промовах польських високопосадовців, зокрема міністра оборони Томаша Сємоняка, було наголошено, що йдеться про ракети малого та середнього радіусу дії. Водночас польські політики не говорять, з якого саме боку Польща побоюється ракетної загрози. Натомість польські ЗМІ не раз припускали, що протиракетні проекти Варшави пов’язані з планами Кремля розмістити у сусідній із Польщею Калінінградській області Росії ракети близького та середнього радіусу дії.
Передрук з "Радіо Свобода" |