Проведення засідання Ради безпеки ООН щодо загрози міжнародному миру та безпеці в Україні, яке відбулося 31 січня, стало логічним завершенням процесу залучення до дипломатичного врегулювання ситуації ключових міжнародних організацій.
Незважаючи на протидію Росії, яка намагалася завадити проведенню засідання, присвяченому ситуації на українському кордоні, десять членів РБ ООН проголосувало «за» заслуховування інформації з цього питання.
Як пояснив «Голосу Америки» Сергій Дворник, радник Постійного представництва України при ООН, метою засідання було саме інформування ООН та світ щодо того, що відбувається. Усі залучені сторони мали змогу висловити свою позицію, а також дати оцінку діям Російської Федерації щодо накопичення російських військ на кордоні з Україною. Сам брифінг було скликано в рамках застосування інструментарію превентивної дипломатії на основі Розділу 6 Статуту ООН.
«Для України та світу було важливо почути пояснення, що російські війська роблять на кордоні. Ми не отримали деталей, але принаймні почули від постійного представника Росії при ООН запевнення про те, що не буде агресивних дій», - додає дипломат.
Постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд, яка і ініціювала засідання, спілкуючись з журналістами після зустрічі членів Ради безпеки ООН, підкреслила: захід був скликаний, аби почути пояснення Росії. «Ми не почули багато. Вони не дали нам відповідей, на які ми сподівалися. Але ми сподіваємося, що вони продовжать рухатися шляхом дипломатії та знайдуть рішення, в якому Україна почуватиметься комфортно та безпечно у межах своїх кордонів», - повідомила посолка.
Окрім того, підсумки засідання засвідчили принципову позицію переважної більшості членів Ради Безпеки щодо неприйнятності нарощування російських наступальних озброєнь, сил і засобів на українсько-російському та українсько-білоруському кордонах.
Томас-Грінфілд переконана: позиція Ради безпеки була зрозумілою. Адже навіть країни, які утрималися під час голосування за проведення засідання, підтримали чітку позицію щодо важливості Статуту ООН та здатності країн відчувати себе комфортно в рамках своїх кордонів. «Кілька членів висловили своє занепокоєння діями Росії. Таким чином я думаю, що ми досягнули нашої мети. Росія почула чітку та уніфіковану позицію від переважної більшості Ради Безпеки, і я сподіваюся це призведе до дипломатичного вирішення ситуації», - підсумувала вона.
Дворник, у свою чергу, наголосив, що сама зустріч мала превентивний та інформаційний характер. Тобто за підсумками засідання Ради Безпеки не планувалося приймати будь-які рішення або схвалювати резолюції.
Після засідання Ради Безпеки наступним важливим кроком на шляху до пошуку дипломатичного вирішення конфлікту стане зустріч політичних радників країн, які беруть участь у Нормандському форматі. Постійний представник Франції при ООН повідомив, що вона відбудеться 10 лютого у Берліні.
Після цього, увага знову повернеться до ООН, де 17 лютого за ініціативою Росії, яка буде головувати у Раді Безпеки, відбудеться засідання, на якому будуть розглядати стан виконання Мінських домовленостей.
І практично за тиждень, 23 лютого, в Генеральній Асамблеї відбудуться вже традиційні щорічні дебати, присвячені ситуації на тимчасово окупованих територіях України.
