Коли на початку серпня цього року російський дрон влучив у будинок російського опозиційного політика Іллі Пономарьова, що розташований у передмісті Києва, йому було складно повірити, що це спланований замах на його життя – надто нестандартну зброю для цього обрали.
Але коли він побачив, що три "шахеда" були збиті українськими силами ППО неподалік його будинку, а четвертий все ж у нього влучив, сумнівів не було – ціллю був саме його будинок. Про це Пономарьов розповів в інтерв'ю Російській службі Голосу Америки 2-го серпня, після того, як вийшов з лікарні, де йому надали допомогу у зв'язку з численними осколковими пораненнями.
"Він прилетів і влучив у ту точку, в яку він хотів влучити, відхилення було близько п'яти метрів. Це змушує думати, що і попередні три дрони летіли в нас, просто їх система ППО збила, і вони трохи не долетіли", – сказав політик з РФ, проти якого російська влада порушила декілька кримінальних справ за звинуваченням у державній зраді.
Використання дронів для вбивства цивільних досі не було поширеною практикою, але розслідування німецького громадського телеканалу DW наводить факти, які говорять про те, що російські військові розширюють сферу їхнього використання і протягом останніх місяців навмисно "тренуються" на малих військових дронах, цілячись у цивільних мешканців українського Півдня.
Це, на думку розслідувачів та правозахисників, може стати ще одним новим свідченням воєнних злочинів росіян в Україні.
Дешеві російські FPV дрони з лівого берега Дніпра обстрілюють українські міста і села
На відміну від "шахедів", які можуть долати відстані від 100 до 200 км і долетіти до передмістя Києва з території Росії чи Білорусі, малі FPV дрони літають на відстань до 15 км, але вони також значно дешевші – їх можуть виготовити люди без спеціальних знань.
Та щоб ці дрони можна було ефективно використовувати на фронті, їм потрібно пройти випробування. Для цього, згідно з дослідженням DW, росіяни вибрали жертвами мешканців українських регіонів поблизу лінії фронту.
Згідно з розслідуванням DW, українське містечко Берислав з часу визволення Херсонщини восени 2022 року, зазнало безпрецедентної кількості ударів безпілотників, у результаті яких загинули щонайменше 16 мирних жителів і 130 отримали поранення.
Проаналізувавши понад сотню атак, DW дійшла висновку, що з вересня по липень 2024 року по Бериславу та навколишніх селах було здійснено понад сотню ударів, внаслідок яких постраждали місцеві жителі та волонтери. Від подібних цих атак, зокрема, загинули двоє французьких громадян, які працювали на швейцарську гуманітарну організацію.
Місто на правому березі Дніпра, що нараховувало понад 11 тисяч мешканців, за час війни скоротилося до близько тисячі, більшість з яких – люди старшого віку та такі, яким важко пересуватися самостійно.
Як мовиться у розслідуванні DW, вони й стали головною мішенню для російських військових, які, використовуючи дрони FPV, що надають можливість пілоту чітко бачити свою ціль, завдавали точних ударів по цивільних.
У документальному фільмі DW, що вийшов також і українською мовою, жертви цих нападів - Любов та Володимир Кіндрати, чиє обійстя було обстріляно дронами - розповідають, що російські солдати, покидаючи правий берег Херсонщини, обіцяли почати його обстрілювати, щоб люди не змогли там мирно жити.
Ці обстріли Любов Кіндрат називає "комп'ютерними іграми з живими мішенями", в які "грають" російські військові.
Розслідування DW ідентифікувало три підрозділи, які перебували в цьому районі з кінця 2022 року.
Один з них – секретний підрозділ військової розвідки Росії – 10 бригада спеціального призначення, а також 205 мотострілецька бригада, яка, як кажуть розслідувачі, імовірно, зосереджена на ураженнях як військових, так і цивільних, транспортних засобів.
Третій підрозділ, який ідентифікувала команда DW, називається БАРС-33. Це добровольча група, також відома як батальйон Маргєлова, названа на честь відомого генерала радянської Червоної армії.
DW вдалося встановити геолокацію 15 інцидентів, які приписують піхотному підрозділу 205 мотострілецької бригади, мовиться у розслідуванні.
Журналісти також знайшли викривальний пост одного з операторів безпілотника цієї частини, у якому йдеться про те, що вони "усіх знищують", він також неправдиво стверджував, що в Бериславі не залишилося мирних жителів.
За словами Вейна Джордаша, британського юриста та президента Global Rights Compliance, некомерційної юридичної організації, що спеціалізується на міжнародному гуманітарному праві, ця письмова заява є "не просто правдоподібним, а переконливим доказом воєнних злочинів".
Він каже, що солдат "не робив жодної оцінки щодо того, як він збирається мінімізувати збитки цивільному населенню" і по суті, він вирішив, що "будь-яка особа є законною військовою ціллю".
DW: підрозділ, що обстрілює Херсонщину, створив колишній мер Херсона Сальдо
За словами дослідниці Інституту вивчення війни (ISW) Катерини Степаненко, підрозділ БАРС не лише використовує нові російські дрони, а випробовує їх.
Степаненко каже, що саме за допомогою таких нерегулярних мілітарних сил російські військові тестують нові технології через системні проблеми, що їх має російська армія в питанні розвитку нових технологій.
Дослідниця, яка брала учать у фільмі, зазначила на своїй сторінці в мережі Х (колишня Twitter), що "Кремль справді покладається на ці сили, щоб підтримувати свої максималістські цілі щодо захоплення всієї України".
БАРС-33 створили для підтримки регулярних сил, він був перекинутий в цей район у травні 2023 року.
Як пише DW, рішення про заснування цього підрозділу, належить Володимиру Сальдо, губернатору підконтрольної Росії частини Херсонщини.
"До сьогодні він залишається одним із головних прихильників БАРСу-33 разом із Костянтином Басюком, колишнім агентом КДБ, який зараз також представляє незаконно анексовану українську Херсонську область як сенатор у Раді Федерації Росії в Москві", – мовиться у розслідуванні.
Ця розслідувальна робота, на думку журналістів, є особливо важливою, тому що зменшується увага до війни в Україні у ЗМІ у той час, як російські військові винаходять нові моделі можливих воєнних злочинів: вбивства цивільних через використання безпілотників FPV.
Матіас Белінгер, керівник відділу розслідувань DW, каже, що "ці атаки залишають мало слідів, і значна частина території недоступна через часті атаки", тому команді довелося покладатися на цифровий слід, який часом є єдиним доказом цих атак.
Він підкреслює, що робота розслідувачів показує, "наскільки важливо придивлятися до того, що відбувається на передовій в Україні. Тут виникає нова модель воєнних злочинів".
