Присудження Шевченківських премій обернулося скандалом

Знову містика і «знаки». 9 березня під час церемонії вручення Шевченківських премій у музеї Шевченка в Каневі спрацювала сигналізація. Сигнал пролунав, коли заступник голови адміністрації президента Ганна Герман зачитувала текст указу, а прем’єр-міністр Микола Азаров вручав нагороди лауреатам. Саме в цей час увімкнулася сирена, і голос із динаміків наказав присутнім залишити приміщення – через загрозу пожежі. Згодом з’ясувалося, що це технічний збій, і церемонію допровадили до кінця.

Цьогорічне вручення Шевченківських премій супроводжують скандали. Від літературної премії, присудженої Національним комітетом, відмовився письменник Василь Шкляр, автор роману «Залишенець.Чорний ворон». 4 березня Шкляр написав президентові Януковичу відкритого листа, в якому просив перенести нагородження його Шевченківською премією на той час – мовиться у зверненні – «коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника».

Президент зважив на прохання. Міністр освіти Табачник залишився при владі; натомість у тексті указу про Шевченківські премії, підписаного главою держави, прізвища Шкляра не було. 9 березня у Каневі Національну премію України імені Тараса Шевченка, разом із грошовою винагородою в 250 тисяч гривень, отримали семеро інших діячів культури.

Коментуючи ситуацію, Ганна Герман висловила впевненість у тому, що автор «Залишенця» таки отримає присуджену йому премію, «коли на це прийде час».

«Пан Шкляр просив в Указі президента врахувати його волю про те, щоб відкласти вручення йому премії до певних часів. Будемо чекати певних часів», – сказала Герман журналістам у Каневі.

А тим часом відмова автора від премії посилила інтерес до його твору, й історичний роман Шкляра змели з полиць книжкових магазинів. Книга, що розповідає про знаменитий Холодний Яр – повстання українців у 1920-ті роки проти більшовицької окупаційної влади – викликала діаметрально протилежні оцінки. Противники називають її «ксенофобською» і навіть «порнографічною»; прихильники вітають як явище в українській історичній романістиці.

Та й у багатьох із тих, хто не встиг прочитати книгу, викликав захоплення вчинок автора, який із принципових міркувань відмовився від найпрестижнішої в Україні премії і чималої грошової винагороди.

«Публічним бойкотом Табачнику й іншим українофобам» назвав цей вчинок голова політради «Нашої України» Валентин Наливайченко. Політик пообіцяв, що партія «Наша Україна» викупить частину тиражу роману і безплатно поширить його у шкільних бібліотеках України.
Своєю чергою, письменник Юрій Андрухович запропонував зібрати для Василя Шкляра 250 тисяч гривень «альтернативної Шевченківської премії» – «не від державної верхівки, а від народу». Водночас сам Шкляр уже заявив, що в разі як гроші будуть зібрані, він перерахує їх на створення фільму за своїм романом – мовляв, проектом уже зацікавився польський режисер Єжи Гофман.

Нагадаємо: найвищу мистецьку нагороду щороку присуджує таємним голосуванням Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Премію 9 березня, в день народження Тараса Шевченка, вручає лауреатам глава держави. Цього року, однак, президент Віктор Янукович не брав участі в урочистих заходах з нагоди 197 річниці з дня народження Кобзаря. За повідомленням прес-служби, лікарі заборонили Януковичу багато рухатися після недавньої операції на коліні. Втім, Ганна Герман пообіцяла, що для таких випадків на Тарасовій горі у Каневі невдовзі побудують вертолітний майданчик.