Президент Дональд Трамп у понеділок оголосив 25% мита на імпорт сталі та алюмінію та скасував винятки та безмитні квоти для основних постачальників.
"Це велика справа, — сказав Трамп, підписуючи указ. - Це початок того, щоб знову зробити Америку багатою".
"Країни Аргентина, Австралія, Бразилія, Канада, Японія, Мексика, Південна Корея, Європейський Союз, Україна та Сполучене Королівство отримували винятки [з мит на імпорт], через що мита не були ефективними", - йдеться у заяві на сайті Білого дому.
"Надаючи винятки певним країнам, Сполучені Штати ненавмисно створили лазівки, якими скористався Китай та інші країни з надлишковими потужностями виробництва сталі та алюмінію, підриваючи мету цих винятків”, - повідомляє Білий дім.
Деталі рішення
"Президент Трамп вживає заходів для захисту критично важливих сталеливарної та алюмінієвої промисловості Америки, які постраждали через несправедливу торгівельну практику та глобальний надлишок потужностей", - заявила адміністрація.
Фінансист-мільярдер Говард Лутнік, кандидат Трампа на посаду міністра торгівлі, сказав, що цей крок допоможе вітчизняним виробникам і підтримає економічну та національну безпеку США. Лутнік говорив про 120 тисяч робочих місць, які адміністрація сподівається повернути цим рішенням.
"Ви - президент, який захищає американського металурга, і я просто вражений і радий стояти поруч з вами", — сказав Лутнік.
Оголошення Трампа підвищило ставку на імпорт алюмінію до 25% з попередніх 10%, які він запровадив у 2018 році для допомоги цій галузі промисловості, а також відновило 25% мита на сталь.
Указ Трампа запроваджує новий північноамериканський стандарт, який вимагатиме "плавити та розливати" імпортовану сталь і "плавити та відливати" імпортований алюміній у місці виробництва, щоб обмежити імпорт китайської сталі з мінімальною обробкою.
Розпорядження також спрямоване на продукцію, для якої використовується імпортна сталь.
Торговий радник Трампа Пітер Наварро заявив, що ці заходи допоможуть американським виробникам сталі та алюмінію, та зміцнять економічну й національну безпеку Америки.
"Мита на сталь і алюміній 2.0 покладуть кінець зовнішньому демпінгу, підвищать внутрішнє виробництво та забезпечать нашу сталеливарну та алюмінієву промисловість як опору економічної та національної безпеки Америки", — сказав журналістам Наварро.
"Йдеться не лише про торгівлю. Йдеться про те, щоб Америці ніколи не доводилося покладатися на іноземні країни в таких критичних галузях промисловості, як сталь і алюміній", — додав він.
Щодо України у прокламації президента Трампа зазначено: "Міністр [торгівлі] поінформував мене про подібні проблеми щодо тимчасового звільнення [від мит] для імпорту виробів зі сталі та похідних виробів зі сталі з України.
Замість підтримки української сталеливарної промисловості та пом’якшення економічної шкоди, спричиненої триваючим конфліктом, вигоду від цього тимчасового виключення отримали насамперед виробники в країнах-членах ЄС, які значно збільшили безмитний експорт на ринок США сталевих виробів, оброблених з українських сталевих напівфабрикатів".
"З 2021 року імпорт з України залишився на рівні 0,5% від загального імпорту США, тоді як імпорт з Європейського Союзу зріс на 11,2% до 14,8%. В результаті тимчасового звільнення цей імпорт надходить на ринок США без застосування ані адвалорного тарифу, проголошеного в Прокламації 9705, ані системи тарифних ставок-квот, що застосовується до іншого імпорту сталевих виробів від виробників ЄС, як проголошено в Прокламації 10328. Це сприяло ухиленню як від заходів розділу 232, так і від антидемпінгових мит, які були б сплачені, якби готова продукція імпортувалася безпосередньо з України", - додано там.
Реакції в Європі
Як повідомляв Голос Америки, найбільшими джерелами імпорту сталі в США є Бразилія, Канада та Мексика, далі йдуть Південна Корея та В’єтнам.
Серед європейських країн лише Німеччина та Нідерланди входять до десятки найбільших експортерів сталі до США, серед лідерів експортерів алюмінію країн ЄС немає.
Україна не входить до лідерів з експорту сталі до США, алюміній Україна не експортує.
Міністерка економіки України Юлія Свириденко у дописі на Facebook заявила, що рішення Трампа "закономірно вплине на металургійну галузь".
"Останні роки ми докладали усіх зусиль, щоб українська сталь лишалася за межами 25% тарифів у США, - написала вона. - Експорт металургійної продукції склав 57,9% у нашому експорті до США – $503,3 млн з $869,1 млн. Найбільший товар експорту – чавун ($363,4 млн, 940 тис. тонн), труби ($112,9 млн, 92 тис. тонн), прутки ($15,2 млн, 3,3 тис. тонн), дріт ($4 млн, 3,9 тис. тонн), металоконструкції ($1,3 млн, 182 тони)".
Вона додала, що "як зазначається у самій прокламації Трампа, частка української продукції в американському імпорту сталі мінімальна і не має суттєвого впливу на американських виробників", а "найбільшими експортерами цієї продукції є "АрселорМіттал Кривий Ріг" та "Інтерпайп". Ці компанії важко постраждали від війни, як і вся металургії галузь".
За словами Свириденко, Київ готовий до роботи "з партнерами для пошуку оптимального рішення до 12 березня", коли почнуть діти нові мита.
Після оголошення Трампа про мита голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що кроки Білого дому призведуть до контрзаходів: "ЄС діятиме, щоб захистити свої економічні інтереси".
"Тарифи — це податки — погано для бізнесу, гірше для споживачів, — сказала фон дер Ляєн. — Невиправдані мита щодо ЄС не залишаться без відповіді, вони викличуть жорсткі та пропорційні контрзаходи".
Бернд Ланге, голова комітету з питань торгівлі Європейського парламенту, також попередив про кроки у відповідь: "Мотоцикли, джинси, арахісове масло, бурбон, віскі та ціла низка продуктів, які, звичайно, також впливають на американських експортерів".
Комісія ЄС, яка веде переговори щодо торгівельних відносин від імені блоку, заявила, що поки неясно, які контрзаходи будуть застосовані з європейського боку, але посадовці та спостерігачі заявили, що вони будуть спрямовані на штати, які підтримують республіканців, а також на американські галузі із традиційно потужним експортом.
У Німеччині канцлер Олаф Шольц заявив парламенту, що "якщо США не залишать нам іншого вибору, тоді Європейський Союз відреагує об’єднано", додавши: "Зрештою, завжди ціна торгових воєн - процвітання обох сторін".
Віцепрезидент Європейської комісії Марош Шефчович заявив, що тарифи є "економічно контрпродуктивними, особливо з огляду на глибоко інтегровані виробничі ланцюги, створені через наші широкі трансатлантичні торгівельні та інвестиційні зв’язки". Він додав, що ЄС залишається "відданим конструктивному діалогу".
За оцінками ЄС, обсяг торгівлі між ЄС і США становить приблизно 1,5 трильйона доларів, що становить приблизно 30% світової торгівлі.
Реакція Мексики, Канади й Китаю
В понеділок Пекін запровадив додаткові тарифи на американські товари як контрзахід до попереднього підвищення Трампом на китайські товари на 10% мит.
"У торгових і тарифних війнах немає переможців, — сказав Го Цзякунь, речник Міністерства закордонних справ Китаю. — Вони завдають шкоди інтересам народів обох країн. Зараз потрібне не одностороннє підвищення тарифів, а рівноправний діалог і консультації на основі взаємної поваги. Ми закликаємо США виправити свою неправильну практику і припинити політизацію та інструменталізацію економічних і торгівельних питань".
25%-вий тариф на імпорт сталі та алюмінію з Мексики влада країни назвала "невиправданим". "Мексика імпортує більше сталі зі Сполучених Штатів, ніж експортує", — сказав міністр економіки Мексики Марсело Ебрард.
Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо назвав тарифи "неприйнятними". Виступаючи на полях Паризького саміту з питань штучного інтелекту, Трюдо пообіцяв чітку відповідь з боку Оттави: "Канадці рішуче й твердо виступатимуть, якщо нам це знадобиться".
Думки оглядачів і представників галузі
Більшість економістів вважають, що тарифи підвищують споживчі ціни. Фахівці з ланцюгів постачання та логістики кажуть, що крок Трампа також порушує серйозні питання глобальної політики.
"Незрозуміло, чи це стратегія переговорів, чи буде це постійним, — сказав професор Сундереш Герагу з Університету штату Оклахома. — Чи це обмежено лише Канадою, Мексикою та Китаєм, ... чи воно пошириться на ЄС, наприклад, або навіть на країни BRICS, до яких, як ви знаєте, входять Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка та 12 чи 14 інших країн?"
Як вважає професор Герагу, ці занепокоєння можуть спонукати країни до перебудови своїх торгових відносин, що, ймовірно, насторожить виробників.
"Це явно викликає плутанину, і ви знаєте, що підприємства ненавидять невизначеність, — сказав Герагу. — Отже, вони збираються все поставити на паузу. Це означає, що може бути зниження виробничої активності, тоді як тарифи можуть мати інфляційний ефект".
Дехто з представників автомобільної промисловості у США висловлює цю стурбованість.
Генеральний директор Ford Motor Джим Фарлі так прокоментував новини про митні тарифи: "Президент Трамп багато говорив про те, щоб зробити нашу автомобільну промисловість США сильнішою, залучити сюди більше виробництва, більше інновацій у США, і якщо ця адміністрація зможе цього досягти, це буде одне з найвизначніших досягнень. Поки що ми бачимо великі витрати та багато хаосу".
"Раптове введення тарифів у системі — з цього не буде багато хорошого", — сказав Гленн Стівенс-молодший, виконавчий директор MichAuto та віцепрезидент регіональної палати Детройта з питань автомобільної промисловості та мобільності.
Дослідження, в яких експерти намагаються оцінити вплив цих кроків, дають неоднозначні висновки. Організація Tax Foundation, що базується у Вашингтоні, оцінює, що тарифи принесуть близько 100 мільярдів доларів щорічних федеральних податкових надходжень.
Інший аналіз показує, що вони можуть "спричинити значні витрати для ширшої економіки: порушити ланцюги постачання, підвищити витрати для підприємств, ліквідувати сотні тисяч робочих місць і, зрештою, підвищити споживчі ціни".
У статті використано матеріали Reuters, Associated Press
