Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган у неділю заявив, що його країна може закрити американські військові бази у відповідь на загрозу санкцій США пов'язаних з придбанням Туреччиною російських ракетних комплексів.
Ердоган також висловив обурення постановою Сенату США, що визнає геноцидом масові вбивства вірмен понад сто років тому.
Президент Туреччини відомий неодноразовими різкими заявами на адресу союзників по НАТО, а також погрозами у бік Європейського Союзу.
Відносини Анкари із західними партнерами стали напруженими на тлі зближення Ердогана з Росією, а також дій Туреччини у Сирії і жорсткої внутрішньої політики президента Ердогана.
“Якщо буде потрібно, ми можемо закрити Інчірлік, і ми можемо закрити Куречік”, - сказав Реджеп Таїп Ердоган в інтерв’ю проурядовому телевізійному каналу А Haber.
Обидві ці бази розташовані на південно-східному узбережжі Туреччини поблизу кордону з Сирією.
Базу Інічірлік військовоповітряні сили США використовують для авіарейдів на позиції так званої “Ісламської держави”.
На базі Куречік міститься велика радарна станція НАТО.
Турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу порушив питання баз минулого тижня, заявивши, що внаслідок можливих американських санкцій його країна винесе на обговорення тему закриття баз.
Туреччині загрожують санкції США після того, як Анкара, попри заперечення Вашингтона, придбала російські протиповітряні ракетні комплекси S-400.
У п’ятницю в Туреччині викликали американського посла, вимагаючи пояснень голосування у Сенаті за постанову про визнання геноцидом убивств вірмен 1915 року.
За визнання вірменського геноциду раніше проголосувала Палата представників Конгресу, і тепер документ очікує підпису президента Дональда Трампа.
Вірменія стверджує, що в результаті організованих убивств загинули 1,5 мільйона людей.
Але Туреччина наполягає, що кількість загиблих завищена і стверджує, що жертви стали результатом тогочасної Першої світової війни, а не цілеспрямованих масових убивств.
Тертя з Європою
Президент Ердоган став об’єктом критики з боку європейських союзників і неодноразово відповідав різкими погрозами.
Саміт НАТО у Лондоні на початку грудня відзначав 70-річчя від часу створення організації, але у межах зустрічі лідери були вимушені залагоджувати демарш Туреччини.
Анкара погрожувала заблокувати рішення про операції НАТО на противагу Росії у регіоні Балтійського моря, бо турецький президент був обурений, що в альянсі критикували дії Туреччини в Сирії.
Суперечка була залагоджена і турецькі застереження зняті, але сторони залишилися при своїх оцінках.
Найвідвертіша критика лунала з боку французького президента Еммануеля Макрона, який закинув Туреччині небажання радитися з союзниками і звинуватив у діях у Сирії, які можуть бути на користь ісламістів.
“Коли я дивлюся на Туреччину, то бачу, що вона зараз воює проти тих, хто воював на нашому боці, пліч о пліч з нами проти “Ісламської держави”. І деколи вони (турецька сторона) співпрацюють з силами, за якими стоїть “Ісламська держава”, - заявив Макрон.
У відповідь на критику турецький президент неодноразово погрожував відправити на європейський континент понад мільйон біженців з регіону.
Туреччину критикують за порушення прав людини, зокрема ув’язнення великої кількості журналістів.
Дивіться також: Вікно в Америку. Винахід українки допоможе лікувати генетичні захворювання
