Фотографії харків’янина Саши Маслова часто можна побачити на сторінках провідних світових медіа: The New York Times, Esquire, New Yorker, The Washington Post, The Guardian, The Walt Street Journal. Героями його портретів були Ілон Маск, Девід Лінч, Різ Візерспун, Сара Полсон, Джейсон Шварцман та багато інших відомих та успішних людей.
Саша вже 13 років мешкає у Нью-Йорку. Каже, для творчих людей Нью-Йорк – дуже хороше місто. «Я ніколи не почував себе тут чужинцем. Це місто та місце для людей, які привносять культурну частку і за допомогою неї шиють тут фабрику соціуму. Мені це місто саме цим і подобається», – ділиться він враженнями.
Маслов розповідає, що фотографією цікавився з дитинства. Його тато – харківський фотограф, який у кінці 1980-х емігрував до США. Саша часто приїжджав до нього в гості. За освітою Маслов – комп’ютерний інженер, але жодного дня не працював за фахом. Після закінчення українського вишу, почав серйозно займатися фотографією.
Українець уже давно став людиною світу. Цінують його талант і в Голівуді, і в Парижі. Проте велику та важливу частину його творчості займає саме Україна. «Мені, персонально, дуже цікава Україна. Це дуже велика частина мене, я продовжую тримати зв'язки, постійно працювати з чимось українським», – додає він.
Його останній проект, пов'язаний з Україною, називається «Пані української залізниці». Це портретні нариси працівниць переїздів. Працюючи над ним, фотограф у тому числі намагався зрозуміти, чому такі застарілі професії, адже робота переїздів наразі практично повністю автоматизована, досі існують.
Каже, що виріс в Україні, і у 90-х разом з родиною досить багато подорожував залізницею. «Кожна така подорож для мене як для дитини, була захопленням. Я бачив ці маленькі переїзди та будиночки. І вони завжди у мене викликали зачарування. Вночі вони взагалі виглядають казково», – згадує він.
Додає: останні кілька років роботи було багато по усьому світу, проте більшість проектів була «невеселою». «Війна в Україні, кризи, Трамп, - усі ці історії, над якими працював, мали досить негативний контекст. Тому я хотів знайти щось таке, що було би близько до серця», - розповідає Маслов.
Таким проектом-відрадою стали для фотографа зйомки переїздів та їхніх господинь. Маршрут для проекту допомагала складати Укрзалізниця. Час від часу знімальна група його трохи змінювала та знаходила просто унікальні будиночки нестандартної форми з цілим окремим світом довкола нього та його мешканки.
Пандемія внесла свої корективи у реалізацію проекту. Маслову довелося достроково закінчити зйомки. Всього він відзняв більше 50-ти портретів. Влітку минулого року, коли в Києві послабили коронавірусні обмеження, фотографу вдалося організувати виставку.
Окрім того, проектом зацікавилося українське видавництво «Основи», яке видало книжку з портретами. Унікальні фотографії побачила і іноземна аудиторія. Матеріали про проект та частина портретів були опубліковані в The New York Times, The Guardian, The Washington Post, National geographic.
До своєї успішності та затребуваності фотограф ставиться по-філософськи. Каже, що один тиждень електронна адреса та телефон можуть просто розриватися. «Ти можеш полетіти в Лос-Анджелес, а потім одразу – Париж. А іншого тижня - абсолютно нічого. Ти думаєш, що про тебе забули. Проте я вже звик і досить спокійно ставлюся до цього», - каже він.
За його словами, саме такі паузи дають можливість попрацювати над своїми проектами. Зараз він має кілька нових ідей, а також готується до відкриття виставки «Пані української залізниці» у Нью-Йорку. Саша сподівається, що вона буде доступна для відвідування вже у середині літа, як тільки місто відкриється після локдауну.
Дивіться також: У Вашингтоні починають відкриватися музеї і заклади Смітсонівського інституту. Відео
