Після років ведення переговорів з Ізраїлем щодо досягнення суверенітету, палестинці відважилися на якісно нову стратегію. Наприкінці цього тижня вони звернуться до Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй з проханням визнати повноцінний державний статус Палестини. Цей план викликав бурхливу критику з боку Ізраїлю, а згодом і США, які наполягають, що незалежність держави Палестини може бути досягнута лише шляхом двосторонніх переговорів з Ізраїлем.
Палестинський законодавець та державний діяч Ханан Ашраві каже, що палестинці мають право діяти самостійно:
«Нам не потрібно шукати дозволу в Ізраїлю. Право на самовизначення, державність та суверенітет визначено резолюціями ООН. Це – в Хартії ООН, у міжнародному праві. Ми виконали усі умови щодо державності, згідно з Конвенцією Монтевідео та Хартією ООН».
ООН чітко визначає механізм набуття статусу держави. Спочатку представляється відповідна резолюція. Потім вона спрямовується на розгляд Ради безпеки, яка, у разі схвалення, направляє її на голосування усіма учасниками Генеральної Асамблеї ООН. Якщо дві третини країн-членів ООН голосують за, то територія чи автономія набуває статусу держави та повноцінне членство в цій організації.
Сполучені Штати вже оголосили, що палестинська резолюція не пройде через Раду безпеки, де вони мають право вето.
«У кінцевому підсумку мир має бути досягнутий між двома сторонами. Він не може бути встановлений ззовні, не може бути досягнутий через дії в ООН», – заявив під час брифінгу Бен Родес, радник президента США з питань національної безпеки.
За такого сценарію палестинці можуть шукати статусу країни-спостерігача в ООН. Хоча в цьому разі Палестина не буде вважатися повноцінною державою, її статус все одно покращиться. Палестинці зможуть брати участь в роботі комітетів та різних агентств ООН та впливати на їхні рішення. Це має допомогти і в переговорах з Ізраїлем.
«Ніхто не вірить у те, що міжнародне співтовариство визнає Палестину повноцінною державою без переговорів з Ізраїлем. Цього не буде. Питання полягає в іншому: чи посилить підвищення статусу Палестини їхню позицію на переговорах з Ізраїлем», – пояснює науковий співробітник Близькосхідного інституту Ґрем Беннерман.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу продовжує наполягати на двосторонніх переговорах. І ізраїльтяни, каже він, готові до їх відновлення, незважаючи на останні політичні маневри палестинців:
«Після того, як все це в ООН закінчиться, палестинці схаменуться – я сподіваюся – і облишать кроки, які йдуть в обхід прямих переговорів».
Представник Палестинської Автономії в США Майн Аракат каже, що він та інші палестинські лідери не піддаватимуться тиску:
«Це питання нашої національної гордості. Наша свобода та незалежність не є предметом торгів. Незважаючи на можливі наслідки, ми це зробимо».
Аракат каже, що він сподівається, що в результаті палестинці отримують хоч якусь альтернативу існуючому процесу:
«Ми мусимо бачити щось практичне, щось реальне, аби палестинський народ побачив, що є надія на досягнення незалежності».
Вашингтон, який лише в минулому році надав палестинцям майже 500 мільйонів доларів допомоги, попереджає про негативні наслідки звернення палестинців до ООН. Гіларі Клінтон каже, що час, аби уникнути цього кроку палестинців та повернути їх до столу перегорів з Ізраїлем, усе ще є.
США не хочуть опинитися в позиції, коли вони вимушені будуть скористатися правом вето в Раді безпеки. Це зашкодить їхнім позиціям на Близькому Сході, вважають експерти.
«Це доведе багатьом, що навіть після «Арабської весни» США завжди будуть солідарні з Ізраїлем», – каже Карн Рус, засновник організації «Незалежний дипломат».
До розв’язання ситуації безпосередньо залучений і президент США Барак Обама. У середу він має двосторонні зустрічі з ізраїльським прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу та президентом Палестинської Автономії Махмудом Аббасом.
