Габер: Для Туреччини БРІКС — предмет торгу зі Заходом і відповідь на війну в Україні

За повідомленнями видання Bloomberg, Туреччина подала заявку на вступ до БРІКС — обʼєднання країн, що розвиваються, яке створили Бразилія, Росія, Індія, Китай.

Сама Туреччина офіційно це не коментує, однак речник Партії справедливості та розвитку, яку очолює президент Реджеп Таїп Ердоган, повідомив на пресконференції, що Туреччина хоче доєднатися до організації.

“Наш президент уже заявляв, що ми хочемо стати членом БРІКС. Наша вимога зрозуміла, процес триває. Конкретного розвитку цього питання поки немає. Коли буде, ми повідомимо”, — заявив Омер Челік.

Туреччина є учасницею митного союзу країн ЄС і з 2005 року намагається офіційно приєднатися до ЄС. Країна також є членкинею НАТО і першою державою у складі Альянсу, яка намагається вступити до БРІКС.

Чи означає цей крок, що Туреччина відступає від західного вектора розвитку, як Анкара посилить БРІКС та чи вплине це на підтримку Туреччиною України — про це Голос Америки поговорив із Євгенією Габер — старшою аналітикинею Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету та експерткою Атлантичної Ради.

Інтервʼю скорочене для ясності та плинності.

Марія Ульяновська, Голос Америки: Які у Анкари економічні інтереси в БРІКС?

Євгенія Габер: У Туреччини є очікування, що бути частиною альянсу з Росією, Китаєм та багатьма гравцями-важковиками допоможе покращити економічну ситуацію. Однак для Туреччини БРІКС — це не лише про економічні інтереси.

Перш за все — це про можливість бути містком між Сходом і Заходом. Це –іміджевий проєкт. Туреччина хоче одночасно бути членкинею альянсів західних країн демократій і незахідного світу. І це, на мою думку, більший аргумент, ніж власні економічні інтереси.

Тому що економічно для інвестицій та товарообігу Туреччині все одно важливий Європейський союз і Сполучені Штати. Адже країни, які входять до БРІКС, крім Китаю, Індії і деяких інших, — це країни, економіка яких тільки розвивається.

М.У.: Як на практиці може співіснувати участь у таких світоглядно протилежних альянсах?

Є.Г.: Для Туреччини стратегічне членство в НАТО є абсолютним пріоритетом, незалежно від того, хто буде при владі, що відбувається всередині країни та які антизахідні настрої там лунають.

Але основна з головних ідей чинного керівництва Туреччини, що це не питання “або-або” — або НАТО, або ШОС, або Європейський Союз, або БРІКС. Туреччина намагається бути присутньою за всіма столами, на всіх шахівницях — з Глобальним Півднем, Заходом і Сходом.

Питання — наскільки це можливо поєднувати на практиці. У випадку з БРІКС, поки не йдеться про якісь інтеграційні проєкти, чи економічні союзи на кшталт Митного союзу. І незважаючи на те, що Туреччина не є членом Європейського союзу, вона має митний союз з ЄС і прагне його модернізації.

Тому я б не розглядала це як перехід від європейського напрямку до східного. Радше поки немає прогресу з ЄС, Анкара одночасно посилює свою присутність як регіонального лідера на інших платформах. Але мені здається, що якби постало питання вибору між ЄС і БРІКС, Туреччина очевидно вибрала б ЄС.

М.У.: Це вже не вперше Туреччина заграє зі східним напрямком. Раніше Анкара купила російські системи протиповітряної оборони С-400, які спрямовані проти літаків НАТО. І після цього США наклали на Анкару санкції, виключивши Туреччину з програми реактивних літаків F-35. Також вони призупинили експорт для Туреччини винищувачів F-16. На вашу думку, які наслідки для Туреччини може мати вступ до БРІКС?

Є.Г.: На відміну від купівлі російських С-400, потенційний вступ до БРІКС, я думаю, не викличе якихось прямих наслідків у вигляді санкцій проти Туреччини з боку західних країн. Тому що в жодному статуті міжнародної організації не прописано, що країна не може бути одночасно членом якоїсь іншої організації.

І в Туреччині це дуже добре розуміють і користуються цим. В Туреччині це розглядають скоріше як механізм певного дипломатичного торгу із західними країнами: “Якщо у нас не буде з вами прогресу, на вас світ клином не зійшовся, ми можемо також розвивати відносини з Росією, Китаєм тощо”.

Володимир Путін, спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф під час зустрічі на полях Парламентського форуму БРІКС у Санкт-Петербурзі, Росія 11 липня 2024 р.

М.У.: Разом з Туреччиною заявки на участь у БРІКС подали 20 інших країн. Як це впливає на розширення цього союзу і які перспективи для нього відкриває?

Є.Г.: БРІКС став частиною наративу про постзахідний світ. Нещодавно до організації долучились Ефіопія, Єгипет і ОАЕ, запрошена Саудівська Аравія, розглядається можливість членства Малайзії, Азербайджану, — це все країни, які є потенційними регіональними центрами сили, і які шукають своє місце у постзахідному світі.

Заявка Туреччини на членство в БРІКС великою мірою є відповіддю на російську агресію в Україні і на реакцію західних країн на те, що відбувається. Турецькі експерти говорять, що Сполучені Штати вже не є єдиним центром сили в світі, який може і хоче брати на себе відповідальність за те, що відбувається в різних регіонах.

Головне — що про світопорядок, заснований на правилах, і про західноцентричний підхід можна забути. Іран, Росія, Китай, Індія, країни Глобального Півдня — це ті країни, за якими майбутнє.

Реакція Туреччини на це дуже прагматична, як і вся зовнішня політика Туреччини: майбутнє світового порядку за новими центрами сили і тому Туреччині потрібно бути з тими, з яким майбутнє і потрібно домовлятися з усіма.

Чому Туреччина хоче у БРІКС та як це вплине на війну Росії проти України — Габер. Відео

Участь Туреччини однозначно посилить БРІКС. Але безпека Туреччини забезпечується НАТО, зокрема і перед обличчям Росії. БРІКС — це поки скоріше дипломатичний проєкт.

Я не думаю, що Туреччина готова активно вкладатися в розбудову альтернативних форматів співпраці в рамках організації, окрім енергетичних чи транспортних.

Тому майбутнє Туреччини — це все одно НАТО, але паралельно БРІКС також допомагає посилювати її позиції в регіоні.

М.У.: А як власне вступ Туреччини до БРІКС може вплинути на позицію країни щодо війни Росії проти України і чи посилить це співпрацю між Туреччиною і Москвою?

Є.Г.: Позиція Туреччини по Україні кардинальним чином не зміниться — їм важливо, щоб Україна не програла Росії, щоб Україна існувала як незалежна держава. Але водночас вони прагнуть уникнути нищівної поразки Росії, тому що для Туреччини це автоматично означає посилення Сполучених Штатів та інших країн, з якими у Туреччини зараз не найкращі відносини. Тому Анкара буде продовжувати політику балансування.

Чи посилить це співпрацю з Росією? У Туреччини і зараз розвивається економічна співпраця з Росією. Туреччина готова працювати з будь-ким.

Але коли йдеться про військову допомогу, Туреччині самій потрібно мати противагу російській силі в Чорноморському регіоні, а це те, що може забезпечити Україна.

Тому посилення військової співпраці між Туреччиною і Росією, я не передбачаю, тому що це суперечить інтересам самої Туреччини. А все, що стосується економічних проєктів енергетичних, транспортних, логістичних — Туреччина буде там, де їй буде вигідно.