«Деескалація» воєнного конфлікту в Україні не гарантує, що Захід скасує свої санкції проти Росії, як на це сподівається Москва, йдеться в редакційній статті Washington Post. Європейські дипломати вже висловлюють полегшення у зв’язку з ослабленням збройного протистояння, оскільки Путін наразі ніби не виказує намірів захоплювати нові міста в Східній Україні чи прокладати сухопутний коридор до Криму.
Однак бойові дії насправді не припиняються, кремлівський проект «Новоросія» стає дедалі більш схожий на решта невизнаних маріонеткових «республік» на пострадянському просторі, і «Путін ось-ось досягне всіх своїх основних цілей», пише газета. Він створив зону «замороженого конфлікту», яка дасть йому змогу постійно розхитувати ситуацію в Україні, змусив президента Порошенка та ЄС відкласти виконання Угоди про асоціацію та підірвав українську економіку.
Ані ЄС, ані США не уточнили, які умови мусить виконати Москва для зняття санкцій, а це дає Путіну можливість «зістрибнути з гачка», не зробивши необхідних кроків для звільнення України. «Це включає виведення всіх російських військових і техніки з України та перекриття кордону між країнами з моніторингом міжнародними спостерігачами. Меркель і Обама повинні наполягати на цих умовах і піддати їх широкому розголосу. Інакше це заохотить Путіна відновити агресію, яка вже принесла йому вигоду», – застерігає видання.
Про те, що заморозити конфлікт в Україні вдасться ненадовго й послаблювати санкції проти Росії не можна, попереджає також колишній посол Великої Британії в Росії, а зараз – аналітик Chatham House Ендрю Вудс.
Багато хто на Заході досі дотримується концепції, успадкованої з часів «холодної війни», що Москва має моральне право захищати свої національні інтереси в Україні, якою нібито маніпулює Захід, пише автор. А отже, на думку низки західних аналітиків, якщо змусити Київ зайняти нейтральну позицію між Заходом і Росією, конституційно змінити державний лад на федерацію та надати особливі права російській мові та російськомовним регіонам, це стане вирішенням українських проблем.
«Ввічливий погляд оптимістів, які вважають, що між Росією та західними країнами можна відновити певну довіру, делікатно оминає те, що сталося з і всередині Криму, а також справжню сутність новоутворень у східній Україні, до яких на практиці ставитимуться толерантно, а отже, фактично сприймуть їх», – пише аналітик.
Вочевидь, у тому, що Захід навчиться жити з таким статус-кво цьому, і полягає розрахунок Путіна. Однак нинішній конфлікт в Україні, який Москва представляє як боротьбу між Росією та Заходом, насправді є наслідком провалу демократизації в Росії.
«У Путіна на руках гарні тактичні карти, але його середньо- та довгострокові перспективи кепські. Москва не стала тим партнером, на якого сподівався багато хто на Заході. Якщо це ще не стало очевидним для тих, хто приймає рішення в ЄС чи США, існує ризик, що їм доведеться пройти цей урок знову. Припинення вогню в Україні – це тимчасове затишшя, а не початок безпечного майбутнього», – пише автор.
Тим часом автор іншої замітки у тому самому числі Washington Post Ел Кемен згадує промову Петра Порошенка в Конгресі США, в якій той «різко розкритикував» Білий дім за ненадання військової допомоги українській армії. Була надія, пише оглядач, що Державний департамент подбає, щоб Порошенко не скористався нагодою та не вимагав більше військової техніки (чого адміністрація робити не хотіла). І тепер, за словами автора, «дехто в Білому домі дуже невдоволений цим прямим випадом, і дав знати Фоґґі Боттом [де розташовано Державний департамент США], що ті мали б зробити більше, щоб змусити українців приглушити тональність. Невідомо, як саме Держдеп мав би це забезпечити».
Крім того, в адміністрації президента Обами невдоволені, що президент України у своїй промові «не міг надякуватися ледь не всім підряд за допомогу його країні, але не згадав одного дуже важливого благодійника» – у Білому домі «не оминули увагою те, що Порошенко не подякував президентові Бараку Обамі».
