Президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 12 грудня у Варшаві провели переговори щодо посилення підтримки України й можливого відправлення військ європейських держав в Україну для здійснення миротворчої місії після досягнення мирної угоди у війні Росії проти України.
Мова йде про відрядження миротворчого контингенту у 40 тисяч військових з різних країн як гарантії безпеки для України, повідомляють новинні агентства та західні медіа.
Після зустрічі, президент Макрон заявив, що єдиним можливим миром у війні в Україні є “стійкий” мир, а будь-яка мирна угода в Україні неможлива без участі українців. Тим часом за його словами, безпека в Європі неможлива без європейців.
Макрон закликав віднайти “шлях” виходу з війни в України, який би враховував інтереси Києва та Європи, й “тісно співпрацювати” зі США у цьому.
“Адміністрація Трампа заявила про своє бажання спробувати змінити напрямок цього конфлікту, і тому ми повинні дуже тісно співпрацювати з американцями, очевидно, з Україною, щоб знайти можливий шлях, який враховує інтереси України, її суверенітет та інтереси європейців та їх безпеку”, - сказав Макрон.
Своєю чергою прем'єр-міністр Туск зазначив після зустрічі, що наразі немає планів надсилати іноземні війська в Україну після досягнення перемир'я, і будь-яке таке рішення щодо польських військ буде прийнято у Варшаві.
“Ми працюватимемо з Францією над рішенням, яке, перш за все, захистить Європу та Україну від відновлення конфлікту, якщо вдасться досягти угоди”, — заявив Туск під час спільної пресконференції з Макроном.
Він також заявив, що для нього зрозуміло, що обидві країни є “одною командою”, що стосується війни в Україні та європейської безпеки.
Зустріч французького та польського лідерів у Варшаві відбулася на тлі тристоронніх переговорів між Макроном, новообраним президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським у Парижі 7 грудня.
Під час тієї зустрічі, Макрон і Зеленський намагалися переконати Трампа, серед іншого, у необхідності надання Україні дієвих гарантій безпеки для того, щоб ймовірний майбутній мир між Україною та Росією був міцним і тривалим.
Водночас Трамп вважає, що Європа повинна відігравати більшу роль у підтримці України та у зусиллях з досягнення миру. Ключові країни Європи натомість прагнуть продемонструвати майбутньому президенту США свою готовність нести свою частину тягаря, пов’язаного з війною, сподіваючись, що Трамп зі свого боку продовжить підтримку США Києву.
“Чи є у нас інший вибір? Я не думаю, що існує якийсь вірогідний сценарій, коли б не було активної європейської участі в імплементації гарантій безпеки та убезпеченні Європи в цілому”, – цитує агентство Reuters коментар неназваного високопоставленого європейського посадовця щодо перспективи відправлення військ в Україну.
За повідомленнями преси, а також свідченнями дипломатичних джерел, Франція та Велика Британія у листопаді вже обговорювали можливість відправлення європейських військ в Україну. На додаток, Україна проводила подібні консультації з країнами Балтії та Скандинавії.
Водночас через майже рік після того, як президент Макрон вперше озвучив ідею відрядження західних військ в Україну, наразі серед країн Європи немає згоди щодо такого відрядження, зокрема й задля забезпечення миру та безпеки України після закінчення війни.
“Консенсусу серед європейських країн немає, тому ідея полягала б у тому, щоб створити коаліцію з 5-8 європейських країн, які залежатимуть не від НАТО, а від двосторонньої угоди з Україною, і дуже налаштовані діяти”, - повідомило Reuters джерело, ознайомлене з ходом дискусій щодо цього питання.
Водночас опозиція до відрядження військ в Україну, включно як миротворчого контингенту, є суттєвою серед ключових країн Європи.
Так офіційний Берлін наразі виступає проти будь-якого розгортання західних військ в Україні. Лідер опозиційного Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц, який нещодавно відвідав Київ та має шанси стати наступним канцлером Німеччини, заявив нещодавно, що розмови про німецьку миротворчу місію в Україні є “безвідповідальними”, нагадує видання Politico.
Однак, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила щодо можливої ролі Німеччини у миротворчій місії в Україні, що “звичайно, все, що служить миру в майбутньому”, буде “підтримано німецькою стороною всіма зусиллями”, цитує Politico.
Також 12 грудня Бербок зазначила, що “Україна потребує жорстких гарантій безпеки”, які, на її думку, повинні включати “довготривалу військову та фінансову підтримку”.
Зі свого боку Польща, яка головуватиме у ЄС з січня по червень 2025 року, і яка є однією з найбільш послідовних країн-союзниць України, також має застереження щодо відрядження європейських миротворчих військ в Україну, особливо до закінчення війни.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив 10 грудня, що про виряджання польських військ в Україну “зараз не може бути й мови”.
“Різні сценарії є на столі. Ми будемо діяти як альянс. НАТО має відігравати тут ключову роль, а не окремі країни”, – цитує Politico польського міністра.
Подібні думки висловив високопоставлений польський посадовець, коментуючи Politico й можливу післявоєнну миротворчу місію в Україні, запропоновану президентом Макроном.
“Це не та формула, яка дозволила б нам прийняти таке рішення”, — сказав посадовець, додавши, що рішення щодо миротворчих місій має вирішуватися під керівництвом ООН або Організації з безпеки та співробітництва в Європі, а не шляхом двосторонньої дискусії з президентом Франції. За його словами, дислокація польських військ в Україні “мала б сенс лише у форматі НАТО”.
Президент України Володимир Зеленський днями висловив прихильність лютневій пропозиції президента Макрона, коли заявив, не уточнюючи деталей, що війська тієї чи іншої країни могли б бути присутні на деяких територіях України для гарантування безпеки, поки Україна не вступить до НАТО.
У статті використано матеріали агентств Reuters та AFP.
