Спеціальні потреби

Сільське господарство може стати рушійною силою української економіки


Лідери Європейського Союзу на цих вихідних зібрались на екстрене засідання, намагаючись знайти шляхи виходу з боргової кризи. Надзвичайно чутливою до будь-яких коливань світового економічного ринку залишається і Україна. Про це та про економічний потенціал України говорили економісти під час конференції у Фундації «Спадщина» у Вашингтоні.

Економічне падіння, яке спостерігається у США та Європі, має великий негативний вплив на Україну. У першу чергу – через неефективну структуру економіки, переконані експерти. Велика залежність української економіки від цін на метал та хімікати, які переживають сьогодні найбільше падіння у світі, негативно відбилась на Україні. Питанню того, яким чином можна диверсифікувати економіку України, а також – зробити її потужнішою і більш незалежною – і була присвячена конференція, організована Американсько-українською бізнес-радою та фундацією «Спадщина». Однією з галузей, які могли б зробити економіку України більш стабільною, на думку експертів, є сільське господарство. У цьому, зокрема, переконаний президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

«Ми можемо втричі збільшити виробництво сільськогосподарської продукції. Ми можемо більш ніж подвоїти виробництво зернових. І ми сьогодні впевнено йдемо за Сполученими Штатами по обсягу експорту цієї продукції. І це дуже мені особисто імпонує. Напевно у майбутньому ми збережемо ці позиції, але необхідно залучати інвестиції. Потрібно приблизно 60 мільярдів доларів інвестувати у сільське господарство для того, щоб його зміцнити і реалізувати його потенціал», - зазначив Леонід Козаченко.

В умовах продовольчої кризи в світі розвиток сільського господарства може стати рушійним для розвитку економіки України. Сьогодні у світі щодня від нестачі харчів та хвороби помирає 25 тисяч людей. На думку експертів, у найближчі 10-20 років ця цифра перевищить 100 тисяч осіб. Україна може зробити багато, щоб уникнути цієї проблеми. Через поставки продовольства Україна також може впливати на політику країн-імпортерів.

«Сьогодні Україна контролює понад 20% ринку зерна у країнах Близького Сходу і Північної Африки. Час від часу ця цифра наближається до 40%. Тобто Україна – дуже впливова у цьому регіоні. Цей регіон не може займатись сільським господарством. Глобальне потепління знищило сільське господарство. На 90% вони залежні від імпорту і от основним постачальником продовольства у цей регіон є Україна. Ці країни мають величезні фінансові ресурси і ми можемо впливати на політику цих країн через продаж їм продовольства. Ми можемо робити дуже багато завдяки своєму аграрному потенціалу у цьому регіоні. Ми не використовуємо цих можливостей і, звичайно, від цього ми втрачаємо багато», – вважає Козаченко.

Економісти кажуть, що багато західних компаній готові інвестувати в Україну, але чекають більш сприятливого клімату і гарантій захисту своїх інвестицій. Так вважає зокрема Еді Сеґура, партнер, головний економіст компанії «Сігма Блейзер»:

«На мою думку, якщо інвестиційний клімат в Україні покращиться, то в Україну можуть прийти великі інвестиції і сільське господарство може бути рушійним. Але, окрім сільського господарства, є необхідність у диверсифікації структури економіки. І гарним шляхом для цього є підписання Угоди про вільну торгівлю з ЄС».

Підписання Угоди про вільну торгівлю з ЄС є найважливішим кроком, який може зробити український уряд до кінця 2011-го року. У цьому переконаний президент Американсько-української бізнес-ради Морган Вільямс:

«Перш за все це – потужний сигнал, що Україна рухається на Захід і що вона не буде входити в інші регіональні групи. По-друге, буде підписана угода з головним економічним блоком і це – багаторічна стратегія і, по-третє, це принесе Україні велику користь у довготривалій перспективі».

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медіа-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого – Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стипендією Фундації Німана (2018-2019 рр.), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерність» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в YouTube

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в YouTube

XS
SM
MD
LG