9 грудня 76-а сесія Генеральної Асамблеї ООН розглянула та схвалила оновлену резолюцію щодо мілітаризації Криму, а також Чорного і Азовського морів. За документ проголосувало 63 країни. Під кінець голосування на табло значилося, що резолюцію підтримало 62 країни, проте, вже після голосування представник Японії заявив, що через технічні проблеми їхній голос не відобразився у системі.
Так чином оновлений документ зібрав у залі таку саму підтримку, як і минулого року. Традиційно «проти» документу голосували Росія, Білорусь, Сирія, Куба, Венесуела, Зімбабве, Нікарагуа та низка інших держав.
За словами постійного представника України при ООН, Сергія Кислиці, головне, не стільки кількість голосів, як якість та зміст документу. Цьогорічний документ містить низку важливих положень. Зокрема, зазначається, що Росія намагається встановити свою юрисдикцію над колишніми ядерними об’єктами та матеріалами у Криму, а також над об`єктами, за які, згідно з угодою з МАГАТЕ відповідає Україна. МАГАТЕ, у свою чергу, не визнає юрисдикцію РФ над ядерними об’єктами в Криму.
Зокрема, зазначається, що Росія намагається встановити свою юрисдикцію над колишніми ядерними об’єктами та матеріалами у Криму, а також над об`єктами, за які, згідно з угодою з МАГАТЕ відповідає Україна
За словами Кислиці, наразі світ не має відповіді на питання, чи розмістила Росія ядерну зброю на півострові.
«Питання в тому, що Крим залишається закритим. Полянський [заступник постійного представника Росії при ООН] каже, що там рай на землі. Але це ж він лукавить, бо одна справа, коли туди їдуть туристи, інша – допустити для повноцінної інспекції міжнародні організації. В тому числі і в частині контролю за ядерним нерозповсюдженням зброї», - відзначає український постпред.
Окрім традиційного звернення до Росії вивести війська з Криму та закінчити окупацію півострова, Генасамбалея ООН також закликала негайно припинити переміщення на територію Криму різних категорій озброєнь: танків, ракет, гелікоптерів, а також бойових літаків, які здатні нести ядерну зброю. А також дотримуватися прозорості щодо військової діяльності в анексованому Криму, яка наразі підриває стабільність, військову передбачуваність та довіру в регіоні в цілому.
Також у документі зазначається, що Росія розширює місця базування Чорноморського флоту, а також надала Національній гвардії здійснювати блокування територій та акваторій, що може бути використане для додаткового втручання у свободу мореплавства та захоплення нафтових платформ у Чорному морі.
Кислиця стверджує, що цей пункт надзвичайно важливий, адже Росія в Чорному та Азовському морях поводить себе так, ніби цей простір належить лише їй. У той же час акваторія Чорного моря належить в тому числі і Україні, і країнам НАТО. «Тому це проблема не лише України, це актуально для усього Північно-атлантичного альянсу. Загрозу регіону становить Російська федерація, яка зухвало порушує міжнародні угоди та порядок використання морських ресурсів», - зазначає він.
Кислиця також поставив під сумнів легальне членство Росії у Раді безпеці ООН
Під час свого виступу перед голосуванням, Кислиця також поставив під сумнів легальне членство Росії у Раді безпеці ООН.
«Юридично я абсолютно правий, але світ боїться визнати, що після розпаду Радянського союзу не було рішення Ради Безпеки або Генеральної асамблеї, а це умова 4 та 108 статті статуту, де було би написано, що Російська Федерація приймається в ООН. І ми всі робимо вигляд, що Росія сидить в Раді безпеці на законних підставах. Звичайно, ми і далі можемо продовжити це робити, але вже давно час в Нью-Йорку називати речі своїми іменами», - пояснює свою позицію український дипломат.
Наступного тижня, Генеральна асамблея на своєму засіданні має розглянути та затвердити ще одну «кримську резолюцію», яка стосується порушення прав людини на півострові. Голосування заплановане на 16-те грудня.
Дивіться також: Студія Вашингтон. Як у США оцінюють переговори Байдена і Путіна
