У Швейцарії активно готуються до проведення Глобального Саміту миру. Експерти кажуть: він навряд чи негайно зупинить російську війну, але повинен стати платформою для діалогу щодо шляхів досягнення миру для України.
На захід запросили понад 160 делегацій з усього світу — як країни, які підтримують Україну, так і країни, які прагнуть швидкого завершення війни у будь-який спосіб — щоб почути думки усіх і відобразити те, у що вони вірять в рамках спільного миру. Росії на заході не буде.
107 держав вже підтвердили свою участь, принаймні 45 з них будуть представлені на рівні глав держав. Однак деталі щодо учасників Саміту не розголошують з метою безпеки та щоби уникнути тиску на країни з боку Росії, яка докладає зусиль для дискредитації події.
Голос Америки поспілкувався з організаторами події та експертами та пояснює, що змінить Саміт, на який Україна покладає великі сподівання.
Саміт — не панацея, але перший крок до миру
Головна мета Саміту, кажуть в Офісі українського президента — об’єднати світових лідерів, розробити спільне розуміння миру та знайти практичні рішення, як покласти край цій війні.
Україна виклала своє бачення миру ще у 2022 році у Формулі президента Зеленського з 10 пунктів: ядерна безпека, продовольча безпека, енергетична безпека, звільнення всіх полонених і депортованих, відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ і припинення бойових дій, повернення справедливості, протидія екоциду, недопущення ескалації та фіксація закінчення війни.
Ця формула заснована на принципах Статуту ООН і повторює правила світопорядку, засновані після Другої світової війни. Однак Росія, яка є постійним членом Ради безпеки ООН і стороною-підписанткою Статуту організації, нехтує ключовими його принципами — поваги до територіальної цілісності та суверенітету інших держав.
Саміт – це лише початок великого політико-дипломатичного процесу, яким світ має повернути повагу до Статуту ООНОлександр Бевз, позаштатний радник керівника Офісу президента України
Саміт – це лише початок великого політико-дипломатичного процесу, яким світ має повернути повагу до Статуту ООН. Так вважає Олександр Бевз — позаштатний радник керівника Офісу президента України, який працює над проєктом Саміту миру.
“Світовий порядок, заснований на правилах, який склався після Другої світової війни дуже змінився, тому що світ не зміг відповісти Росії та багатьом іншим агресорам. Це показує, що теорії, без практичного захисту цих правил, недостатньо, і на Саміті ми спробуємо розробити рамки, як змусити принципи статуту ООН працювати”, — пояснює він.
Колишній посол США в Україні та віцепрезидент американського Інституту миру Вільям Тейлор вважає, що цей Саміт має продемонструвати світові, що Україна прагне миру, і знає, яким хоче його бачити. Водночас, міркує він, інші країни мають показати свою відданість принципам Статуту ООН.
Три компромісні пункти до обговорення
Темами саміту обрали три напрямки з Формули миру, щодо яких погоджується більшість світової спільноти — ядерна безпека, продовольча безпека та "людський вимір" – повернення військовополонених, депортованих дітей і депортованих цивільних. Після завершення Саміту країни заходу планують підписати угоду щодо цих трьох питань.
Якщо темою саміту є ядерна безпека, з якою усі і так погоджуються, то саме це стане предметом майбутніх розмов, а не необхідність відновлення суверенітету та територіальної цілісності УкраїниКрут Волкер, колишній спеціальний представник США по Україні
У коментарі Голосу Америки колишній посол США в НАТО Курт Волкер зауважив, що стурбований таким фокусом Саміту, оскільки це може зняти з порядку денного найважливіше питання — як виглядатимуть кордони України після закінчення війни.
“Суверенітет і територіальна цілісність України є найважливішою передумовою будь-яких мирних переговорів. Якщо темою саміту є ядерна безпека, з якою усі і так погоджуються, то саме це стане предметом майбутніх розмов, а не необхідність відновлення суверенітету та територіальної цілісності України”, — заявив Волкер, колишній спеціальний представник США по Україні в адміністрації Дональда Трампа.
Однак в Офісі президента Зеленського запевняють: відновлення територіальної цілісності, повага до суверенітету України і неможливість застосування сили для примусової зміни кордонів, залишаються ключовими пунктами мирного плану не лише України, а й будь-яких інших мирних ініціатив.
“Це записано в статуті ООН та проходить червоною лінією через усі документи і рамки, які обговорюються. А три обрані теми — це лише на додачу до основної дискусії щодо мирної ініціативи”, — пояснює Бевз.
Мирні переговори та неучасть Росії
Росію до дискусій на цьому Саміті не запросили. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що в цьому немає сенсу, оскільки не можна гарантувати, що РФ “діятиме добросовісно”.
Через це Китай та Бразилія відмовилися від участі у Саміті — вони хочуть такої міжнародної конференції, яку визнає і РФ.
Тим часом Росію планують запросити на другий Саміт, а поки що говорити з Москвою зарано, кажуть експерти.
Росіяни не готові до серйозних переговорівСтівен Пайфер, колишній посол США в Україні
“Поки Володимир Путін не сприймає концепцію українського суверенітету та української територіальної цілісності, немає про що говорити”, — вважає Курт Волкер.
Експосол США в Україні Стівен Пайфер міркує, що на певному етапі потрібні будуть переговори між Москвою та Києвом, щоб врегулювати війну.
“Але зараз такої можливості немає, бо росіяни не готові до серйозних переговорів”, — розповідає він.
Росія знає про мирний план Києва, але каже, що не сприйме нічого, що "не пов’язане з реальністю". Чільні представники Кремля неодноразово заявляли, що Росія не збирається шанувати кордони України і не погодиться на вимоги виведення російських військ з української території. Натомість Москва вимагає від Києва визнати “нові кордони” і перехід окупованих територій до складу РФ.
6-го червня міністр закордонних справ Угорщини підтвердив участь своєї країни у Саміті, вчергове закликав до швидкого перемирʼя і попередив, що “ризик ескалації” зростатиме з кожним днем війни.
Тим часом в Україні застерігають: перемовини за участі Росії тривали з 2014 року і не стримали повномасштабного вторгнення, і якщо досягти миру за будь-яку ціну, то немає гарантії, що за кілька років Росія не нападе знову.
“Україна доклала багато зусиль разом з партнерами, у різних форматах, у будь-який спосіб, який міг би запобігти цій страшній війні. Кожного разу Кремль говорив мовою ультиматуму – або ви приймаєте те, що ми пропонуємо, або ми взагалі нічого не приймаємо. І це те, про що ми нагадуємо нашим партнерам, які все ще стурбовані тим, що на саміті не буде Росії. Останнє, що потрібне нам і усьому світові – це черговий безглуздий раунд переговорів з маніпуляціями, перекручуванням фактів, тощо”, — говорить Бевз.
Координатор Саміту в Офісі президента наполягає: Саміт — це ще не переговорний процес, а лише підготовка до нього. За результатами країни вироблять спільну переговорну позицію і передадуть її Росії.
Схилити Росію до переговорів можуть лише події на полі бою
В одному експерти одноголосні: схилити Росію до переговорів можуть лише події на полі бою.
Росіяни шукатимуть договірного миру, коли усвідомлять, що не зможуть виграти цю війну, або коли українські військові заженуть їх у глухий кут, міркує Вільям Тейлор.
“Коли росіяни усвідомлять, що українці ніколи не припинять боротися, що європейці їх підтримуватимуть, що американці не втомляться й продовжуватимуть надавати ресурси стільки, скільки потрібно для перемоги — тоді вони озирнуться навколо і подумають, навіщо їм продовжувати цю війну”, — запевняє експерт.
На думку Курта Волкера, Росія сяде за стіл переговорів лише в тому випадку, якщо Путін переконається, що йому більше нічого не виграти.
Ми маємо перемогти російські сили на полі бою, щоб переконати Росію почати діалогКурт Волкер
“Путін хоче продовжувати війну, бо вірить, що може перемогти, отже ми маємо перемогти російські сили на полі бою, щоб переконати Росію почати діалог”, — радить він.
Хід війни вирішуватиметься на полі бою, і в Україні немає щодо цього ілюзій, каже Бевз.
“Важливо, коли це станеться, щоб Україна разом з усіма країнами світу, які хочуть досягти тривалого і всеосяжного миру і мала бачення того, як цього миру досягти,” — додає він.
Водночас зауважує Стівен Пайфер, після зустрічі в Швейцарії дипломатична позиція України стане сильнішою.
“Я сподіваюся, що ця зустріч у Швейцарії дасть політичний поштовх українському підходу до переговорів. Щоб на можливій другій зустрічі за участі росіян, він вже мав широку підтримку більшої частини світу”, — каже колишній посол.
До роботи над статтею долучилися журналісти української служби Голосу Америки Тетяна Ворожко та Андрій Борис.